Сім"я як фактор соціалізації особистості - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Виконала студентка IV курсу педагогічного факультетуУ філософському словнику сімя визначається як «вид соціальної спільності, найважливіша форма організації особистого побуту, зоснована на подружніх відносинах між чоловіком та жінкою, батьками та дітьми, братами та сестрами та іншими родичами, що живуть разом та ведуть спільне господарство». Сімя - це соціально - педагогічний інститут та особлива соціальна система, яка є підсистемою суспільства і включає в себе інші підсистеми (членів сімї ); це мала соціальна група, первинний контактний колектив. Усе це дозволяє говорити про такі її ознаки, як шлюбні, міжпоколінні, кровні, встановлені звязки між членами сімї; родинні почуття, почуття безпеки, захищеності, любові, поваги; спільний побут і проживання членів сімї; наявність певних функцій у суспільстві (видів життєдіяльності сімї ), прав сімї й прав членів сімї в родині, обовязків членів сімї стосовно один одного та відповідальність перед суспільством за своїх членів. Дружиніна, сімя є соціальним інститутом, а конкретна сімя - «інституалізованою соціальною групою», функція якої полягає у первинній соціалізації дітей. Первинна соціалізація дитини відбувається у сімї.Краще дослідженою і достовірно доведеною первісною формою сімї є груповий шлюб, в якому була полігамія, але існували певні обмеження, табу на звязки близьких родичів. Першим ступенем групового шлюбу поставала кровнородинна сімя, в якій шлюбні групи складалися в межах одного покоління, тобто батьки не могли бути партнерами дітям або своїм батькам. Сімю утворювали брати з одного роду (вони називали один одного "пуналуа") і сестри з іншого роду. Діти виховувались і залишалися у материнському роді, і, поскільки відомою була тільки матір, родовід вівся по материнській лінії, тобто існувало материнське право, що було головною ознакою матріархату. Аби краще зрозуміти наслідки впливу патріархальної сімї на нашу, сучасну родину, треба ясніше уявляти, яку, власне, сімю ми маємо на увазі, оскільки сімї представників вищих соціальних верств: дворянства, духовенства; різночинної інтелігенції - істотно відрізнялися характером стосунків від сімей селянсько-міщанського середовища.Існує безліч понять «сімя». Сімя є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства та виконує в ньому такі функції: Матеріально - економічну функцію сімї становлять її бюджет, організація споживчої діяльності, участь у суспільному виробництві, здобуття професії, відновлення втрачених на виробництві сил. Переважна більшість сімей має життєвий рівень нижче прожиткового мінімуму; більше 50 % цих сімей перебувають за межею бідності, а прибуток молодої сімї у двічі нижчий за необхідні потреби. Ці явища стають причиною зубожіння сімей, що позначається на здоровї членів сімї, їх інтелектуальному розвитку, а в майбутньому - на розвитку суспільства, генофонді країни. Комунікативна функція сімї передбачає створення сприятливого сімейного мікроклімату, необхідного для психічно - емоційного відтворення сил членів сімї, внутрісімейного спілкування подружжя, батьків і дітей, сімї та оточуючого мікро і макросередовища, а також її спілкування з духовними та інтелектуальними надбаннями суспільства (засоби масової інформації, література, мистецтво тощо).Успішність соціальної роботи з сімями забезпечується завдяки врахуванню типу сімї. Адже кожна сімя, яка належить до того чи іншого типу, має свої типові особливості, а значить потребує різних видів соціальної допомоги, застосування певних форм і методів роботи.

Зміст

Вступ

Глава I. Сімя як обєкт соціально-педагогічної діяльності

1.1 Шлюб та сімя в історичному ракурсі

1.2 Функції сучасної сімї

1.3 Типологія та робота з різними типами сімей

Глава II. Пріоритетні соціально-педагогічні напрями роботи фахівця з проблемними сімями

2.1 Проблеми сучасної сімї

2.2 Напрями соціальної роботи з сімями

2.3 Пропедевтично-виховна робота з молоддю, як важлива умова підготовки її до сімейного виховання

Висновок

Використана література

Додатки