Створення сільськогосподарської кооперації, її завдання, організаційна структура, соціальний склад, види сільськогосподарської кооперації, їх обумовленість і значення в українському селі 20-х років. Роль кредитної роботи сільськогосподарської кооперації.
При низкой оригинальности работы "Сільськогосподарська кооперація України в 20-і роки ХХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Робота виконана в Харківському державному університеті. Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Рибалка Іван Климентійович Професор кафедри історії України історичного факультету Харківського державного університету. Офіційні опоненти - Лях Роман Данилович, доктор історичних наук, професор, завідуючий кафедрою історії України Донецького державного університету; Головко Борис Георгійович, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та теорії держави і права Харківського університету внутрішніх справ.Не руйнуючи індивідуального селянського господарства, його економічної і соціальної самобутності, зберігаючи селянина-господаря, сільськогосподарська кооперація формує в сільському господарстві на кооперативних засадах велике виробництво, з усіма його перевагами над дрібним, шляхом відокремлення тих ланок селянського господарства, де переваги великих господарств є безсумнівними. Глибоке усвідомлення її суті переконує в тому, що ефективне сільське господарство неможливе без відродження у новій якості кооперативного руху на селі, а досвід 20-х років розкриває величезні потенційні можливості сільськогосподарської кооперації, що так і не вдалося повністю реалізувати в звязку із згортанням непу в кінці 20-х років. Автор ставить на меті вивчити такі питання: - створення системи сільськогосподарської кооперації, її завдання, організаційна структура, соціальний склад; види сільськогосподарської кооперації - універсальну, кредитну, спеціальну, їх обумовленість і значення в українському селі 20-х років; зміст, обсяг, значення збуто-постачальної діяльності сільськогосподарської кооперації; характеристика господарської діяльності окремих видів сільськогосподарської кооперації - машинно-тракторних товариств, буряківничої, скотарсько-молочарської, плодоовочевої тощо; результати господарської діяльності кооперації для селянства; місце експортної діяльності сільськогосподарської кооперації; доводиться, що адміністративно-командне втручання партійно-радянських органів у кооперативне будівництво в 20-і роки, примусове навязування некомпетентних керівників з числа партійців або сільських активістів - комнезамівців, примусове включення у сільськогосподарську кооперацію неплатоспроможних бідняків, що і внеску не могли зробити, вилучення коштів із кооперації на потреби, далекі від неї, часті зміни державно-правових підвалин діяльності сільськогосподарської кооперації уповільнювало кооперативний рух;Поштовхом до цього, поруч з потребами практики сільськогосподарської кооперації, стала політика нового курсу “обличчям до села” та поява статті керівника партії і держави В.І. В публікаціях кінця 20-х років почав панувати погляд на сільськогосподарську кооперацію як на перехідний етап до колгоспів З конюнктурною метою робилися поспішні, не підкріплені життям висновки, що - “вища форма кооперації” (колгоспи) стає легким і доступним для селянина засобом побудови соціалізму. Авторами праць періоду 20-х в Україні були аграрники, економісти, практичні діячі сільськогосподарської кооперації, партійні і радянські діячі, що і зумовило їх специфіку: в них недостатній масив джерел, майже завжди відсутні історіографічні огляди, хоча і залучені статистичні дані, власний досвід. В третьому розділі дисертації “Господарська діяльність сільськогосподарської кооперації ”розглядаються результати кредитної роботи кооперації в селянському середовищі та вплив збуто-постачальної і виробничої діяльності на розвиток селянських господарств і піднесення продуктивних сил сільського господарства. Під впливом господарської діяльності сільськогосподарської кооперації ішов приріст основного капіталу селянських господарств, найвищим він був у господарствах середняків, а серед природно-економічних районів - в Степу, де був найбільшим відсоток селян-середняків і більш швидкими темпами розвивалася сільськогосподарська кооперація.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы