Сільська округа Феодосії у V-II столітті - Автореферат

Незважаючи на постійну увагу дослідників до проблем історії та культури Феодосії - одного з найважливіших полісів Боспорського царства, її сільська округа, як і саме місто, до цього часу залишаються найменш вивченими порівняно з іншими античними центрами Північного Причорноморя. В останній чверті цього століття опубліковано дві значні праці, присвячені памяткам сільського населення Боспору (Кругликова, 1975; Масленников, 1998), але в них лише в загальних рисах розглянуто деякі питання стосовно Феодосії та її сільської округи. В античній історіографії немає узагальненого дослідження поселень сільської округи Феодосії, не існує цілісної характеристики матеріальної культури і господарської діяльності населення, не досить чітко визначено його етнічний склад і ступінь залежності від власне Феодосії, боспорських правителів і скіфських царів. Проте сільська округа цього полісу видігравала важливу роль як в його історії, так і всього Боспорського царства, а також Кримської Скіфії, впливала на економіку та політику інших держав античного світу. Окрім цього, треба відзначити, що рівень розробки проблем, повязаних з Феодосією та її сільською округою, значно відстає від вивчення інших античних держав Північного Причорноморя, що негативно впливає на подальше дослідження історії півдня України.У праці застосовано різні методи дослідження: картографічний, типологічний, хронологічний, порівняльний, статистичний, що загалом дозволило простежити динаміку розвитку сільської округи Феодосії, виявити характер елліно-варварських відносин і взаємовпливів, а також реконструювати історію населення Південно-Східного Криму V - II ст. до н.е. Уперше складено найповнішу на цей час карту античних памяток регіону, визначено межі сільської округи полісу, здійснено всебічний аналіз і введено до наукового обігу нові археологічні джерела з розвідок та розкопок поселень, відкореговано час їх виникнення та загибелі, простежено динаміку розвитку сільської округи, охарактеризовано матеріальну та духовну культуру, господарську діяльність та етносоціальний склад населення, по-новому інтерпретуються різні аспекти його життєдіяльності. Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків (179 стор.); списку використаної літератури та архівних матеріалів (310 найменувань); текстових додатків, що містять: археологічну карту та список памяток античного часу Південно-Східного Криму (45 стор.); каталог амфорних клейм (157 стор.); мінерало-петрографічне визначення матеріалів з поселень сільської округи Феодосії (34 стор.); результати палеоботанічних та палеозоологічних аналізів матеріалів з поселення Новопокровка 1(15 стор.); ілюстрацій (116 рис.). Унаслідок цих робіт було відкрито поселення поблизу Феодосії та Старого Криму (розвідки В.В. Саме це дало змогу найбільш повно охарактеризувати сільські поселення в окрузі Феодосії уточнити їх хронологію та типологію.У природно-географічному відношенні територія Південно-Східного Криму мала всі необхідні умови щодо заснування колонії і розвитку виробничого сектору економіки - рільництва. Це дозволило Феодосії створити свою економічну базу у вигляді ближньої хори і, головним чином, сільської округи та тривалий час залишатись незалежним полісом, а після приєднання до Боспору - стати одним з перших міст держави. Найновіші дослідження дозволяють виділити два етапи в історії сільської округи Феодосії: перший - що почався з виникненням поселень у рівнинній частині регіону на початку V ст. до н.е. і закінчився їх загибеллю наприкінці першої третини III ст. до н.е.; другий - повязаний з виникненням у передгірях поблизу Феодосії та на морському узбережжі невеликих фортець і городища наприкінці IV - початку III ст. до н.е. До кінця II ст. до н.е. тільки ці укріплені пункти виконують охоронні функції на західних кордонах Боспорської держави та визначають основні риси сільської округи Феодосії, виконуючи охоронні функції на західних кордонах Боспорської держави.