Відтворення історії та культури населення сільської округи Феодосії у V—II ст. до н.е. Визначення просторової структури та житлобудівних засобів на поселеннях. Розробка типології пам’яток і встановлення закономірностей і особливостей їх місцерозташування.
Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНа підставі аналізу археологічних, писемних, нумізматичних та епіграфічних джерел охарактеризовано матеріальну культуру населення, його господарську діяльність, етносоціальний склад, найхарактерніші риси духовної культури. Встановлено, що матеріальна культура як неукріплених поселень, так і укріплених памяток, однакова за складом і носить загалом варварський характер. Основою господарської діяльності населення було хліборобство, з переважним вирощуванням пшениці. The study is devoted to the research of the Theodosia rural neighbourhood since the early V-th century B.C. when the first sites have been started till the late II-nd century B.C. when they came to the full stop. On the basis of the archaeological, written, numismatic and epigraphic sources the material culture of the population, its economic and spiritual life and ethnic composition were described.Незважаючи на постійну увагу дослідників до проблем історії та культури Феодосії - одного з найважливіших полісів Боспорського царства, її сільська округа, як і саме місто, до цього часу залишаються найменш вивченими порівняно з іншими античними центрами Північного Причорноморя. В останній чверті цього століття опубліковано дві значні праці, присвячені памяткам сільського населення Боспору (Кругликова, 1975; Масленников, 1998), але в них лише в загальних рисах розглянуто деякі питання стосовно Феодосії та її сільської округи. Проте сільська округа цього полісу видігравала важливу роль як в його історії, так і всього Боспорського царства, а також Кримської Скіфії, впливала на економіку та політику інших держав античного світу. Окрім цього, треба відзначити, що рівень розробки проблем, повязаних з Феодосією та її сільською округою, значно відстає від вивчення інших античних держав Північного Причорноморя, що негативно впливає на подальше дослідження історії півдня України. Уперше складено найповнішу на цей час карту античних памяток регіону, визначено межі сільської округи полісу, здійснено всебічний аналіз і введено до наукового обігу нові археологічні джерела з розвідок та розкопок поселень, відкореговано час їх виникнення та загибелі, простежено динаміку розвитку сільської округи, охарактеризовано матеріальну та духовну культуру, господарську діяльність та етносоціальний склад населення, по-новому інтерпретуються різні аспекти його життєдіяльності.У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, визначаються його територіальні та хронологічні межі, мета та основні завдання, методи, наукова новизна та практичне значення дисертації, вказуються дані про апробацію результатів та основні положення роботи, які виносяться на захист, її структура та обсяг.Дослідження грунтується на головних категоріях історичних джерел - археологічних, наративних, епіграфічних, нумізматичних, використання яких у поєднанні з новими науковими працями про сільські округи античних держав Північного Причорноморя дає змогу більш детально та всебічно вивчити історичний розвиток сільської округи Феодосії у V-II ст. до н.е. Розвідки та розкопки поселень античного часу в Південно-Східному Криму, проведені автором у 1986 - 1998 рр., дали значний археологічний матеріал, що істотно заповнює цю лакуну. Хронологічна і просторова нерівномірність відображення писемними джерелами більшості питань з цієї теми посилює значення даних археології. В історії дослідження сільської округи Феодосії виділяються два головні етапи. Кругликова торкнулася лише деяких питань, повязаних з культурою, етнічним складом населення та хронологією поселень сільської округи Феодосії.У розділі подано характеристику ландшафтних зон, водних ресурсів, корисних копалин, грунтів, рослинності, тваринного світу, клімату Південно-Східного Криму. У Південно-Східному Криму розвідками автора було відкрито 29 памяток античного часу, а також проведено розкопки на поселеннях Оріхівка 1, Новопокровка 1, Берегове 1, Узун Сирт (підніжжя) /Гаврилов, 1988, 1997, 1998, 1999/. Всього на цей час у регіоні відкрито 53 поселення, 2 пастухові стоянки, 1 укріплене поселення, 3 укріплення типу невеликої фортеці, 1 городище, 1 спостережницький пункт. Саме це дало змогу найбільш повно охарактеризувати сільські поселення в окрузі Феодосії уточнити їх хронологію та типологію. Наприкінці першої третини III ст. до н.е. внаслідок наступу сарматів та вимушеного переселення у Західний Крим частини скіфського населення з Дніпро-Донського межиріччя, а також військово-політичного конфлікту між скіфами і грецькими державами на території Криму, більшість неукріплених поселень гине, сільська округа значно скорочується.Їх дослідження дозволяє визначити головні напрямки господарської діяльності, економічні звязки, етнічний склад і духовну культуру населення, а також розглянути деякі інші питання вивчення сільської округи Феодосії та Боспору.
План
2. Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
