Сільські жінки України в період підготовки та проведення суцільної колективізації (1928 - середина 1933 рр.) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук СІЛЬСЬКІ ЖІНКИ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ (1928 - СЕРЕДИНА 1933 РР.)Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: Михайлюк Віталій Павлович, доктор історичних наук, професор, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, завідувач кафедри всесвітньої історії. Захист відбудеться "29" листопада 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.04 при Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (91034, м.Визнаючи певне позитивне значення заходів Комуністичної партії, скерованих на поліпшення умов життя жіночого населення країни під час проведення колективізації, варто зазначити неприпустимість лише економічного підходу до вирішення означених проблем без урахування морально-етичних питань розвитку особистості жінок. Базування соціальної політики лише на економічних чинниках може призвести до низки негативних наслідків, а саме: ще більшого погіршення демографічної ситуації на селі у наслідок міграції сільських жінок до міст через існуючу нині соціальну та економічну "непрестижність" сільськогосподарських професій; загальної фемінізації бідності в країні через застосування у містах цієї додатково-надлишкової жіночої робочої сили на некваліфікованих та низькооплачуваних роботах; падіння рівня виробництва сільськогосподарської продукції через нестачу робочої сили на селі; поглиблення соціально-споживацького ставлення міського населення до мешканців сільської місцевості; появи та розвитку у жінок психології "утриманця-покупця", а також до зниження загальнокультурного рівня населення країни. Все вищезгадане вимагає більш повного дослідження практичного перетворення у життя політики радянського уряду, скерованої на вирішення "жіночого питання" на селі у роки колективізації, критичного і неупередженого підходу до вивчення та аналізу джерел. Попередні дослідження, в яких автори так чи інакше зверталися до теми жіночої праці в українському селі, були проведені або у межах офіційного бачення проблеми Комуністичною партією та у контексті історії колективізації чи селянства СРСР і України, або з точки зору економістів, соціологів, демографів, психологів тощо. На широкій джерельній базі висвітлюються особливості виробничої та суспільно-політичної діяльності селянок, зміна культурно-освітнього рівня сільського жіноцтва, державні заходи щодо охорони праці жінок у суспільному виробничому секторі сільського господарства, трансформація соціального обслуговування селянок.Документи, опубліковані у джерелах цієї групи, були законодавчою базою для впровадження у життя розробленої партійним керівництвом політики по вирішенню "жіночого питання" на селі. Вивчення джерел цієї групи було необхідним для надання за результатами дослідження обґрунтованих рекомендацій щодо подальшого комплексного розвитку сучасного українського села, практичної реалізації стратегічних інтересів всіх сільських соціальних груп та задоволення потреб сільського населення України, більшу частину якого складають жінки різних вікових категорій. У численних виданнях третьої групи, яка включає опубліковані тематичні збірники документів досліджуваного періоду, виявлено відомості щодо заходів з охорони праці матері-селянки; культурного, медичного та побутового обслуговування на селі; суспільно-політичної активності селянок. Авторами праць по вирішенню "жіночого питання" на селі та загальних проблем селянства за умов колективізації були партійні, державні, громадські діячі, як чоловіки, так і жінки. Другий розділ - "Участь сільських жінок у становленні та розвитку нових виробничих відносин в українському селі" - складається з чотирьох підрозділів, у яких окреслено загальнорадянське соціально-економічне тло, на якому в Україні відбувалися події, повязані з суцільною колективізацією; досліджено напрямки та обсяги використання праці сільських жінок; визначено роль професійно-освітнього рівня селянок у формуванні їх соціального статусу; розкрито мотиви праці сільських жінок у суспільному сільськогосподарському виробництві.Комплексне вивчення життєдіяльності сільських жінок під час підготовки та проведення суцільної колективізації кінця 20-х - початку 30-х років ХХ ст. не було предметом спеціального дослідження у сучасній історичній науці. Селянство в СРСР у досліджуваний період визнавалося дієспроможним лише під керівництвом робітничого класу, тим самим у суспільній думці селяни фактично ставились на нижчу щаблину соціального розвитку. За таких умов сільські жінки у своїй масі сприймалися через призму виконання ними функцій трудівниці, матері і лише потім як дру

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ