Руська Правда - Реферат

Основні норми і положення Руської ПравдиІнші вважають Руську Правду офіційним документом, справжнім твором російської законодавчої влади, тільки перекрученим переписувачами, унаслідок чого зявилася множина різноманітних списків Правди, що різняться кількістю, порядком і навіть текстом статей. Як і будь-який інший правовий акт, Руська Правда не могла виникнути на порожньому місці, не маючи під собою основи у вигляді визначених джерел права. Законодавець виявляв різноманітне відношення до цих звичаїв: кровну помсту він намагався обмежити (скорочуючи коло месників) або зовсім скасувати, замінивши грошовим штрафом - вирою; на відміну від кровної помсти кругова порука зберігалася як міра, що звязує всіх членів общини відповідальністю за свого члена, що учинив злочин. Ще одним із джерел Руської Правди був Закон Російський (норми карного, спадкового, сімейного, процесуального права). В.О.Ключевский вважав, що Закон Російський був "юридичним звичаєм", а в якості джерела Руської Правди являє собою "не первісний юридичний звичай східних словян, а право міський Русі, що склалося з досить різноманітних елементів у IX - XI сторіччях".Сьогодні Російську Правду вважають найважливішим і найціннішим памятником історії вітчизняного права земського (або княжого) періоду. Руську Правду склав невідомий автор, великий знавець тодішнього права не тільки російського, а і чужого; вона не носила характеру офіційного кодексу, але безумовно містила в собі норми чинного права. Руську Правду було відкрито відомим російським істориком Татищевим у XVIII в. Руська Правда як памятник праву відразу привернула до себе увага вчених. З своєї сторони, відомий знавець Руської Правди, автор одного з найкращих видань цієї памятки професор Сергійович розділяє всі списки не на дві, а на три редакції: короткий, довгий і середній, причому - Сергійович вважає найстаршою редакцією-"Правду" коротку (за зразок Руської Правди цієї редакції рахується список Академічний).Всі вони розпадаються на 3 основні редакції: Стисла, Просторова і Скорочена Найдавнішою редакцією (підготовлена не пізніше 1054 року) є Стисла Правда, що складається з Правди Ярослава (ст.1-18), Правди Ярославович (ст.19-41), Покона Вірного (ст.42), Уроку Мостников (ст.43). Більшість вчених і істориків поділяють стислу редакцію Руської Правди на дві основні частини: Правду Ярослава (ст.ст.1-18) і Правду Ярославичів (ст.ст.19 - 43). Але подальшими науковими дослідженнями Руської Правди цей погляд про офіційне її походження був цілком відкинутий: зміст "Правди" не складається винятково з юридичних норм; у "Правді" поміщається і матеріал, що треба віднести до судових рішень, є й артикули, що узагалі не мають відношення до права; про князя говориться як про третю особу і т.д. Через це, власне, найдавніша редакція Руської Правди (першої половини XI в.) відома за назвою "Правди Ярослава", а "Правда", у якій згадуються імена його синів, - "Правди Ярославичів" (другої половини XI в.). 1) З списків Руської Правди найбільше відомі, крім списку Академічного, що закріпив у собі зразкову (коротку) редакцію Руської Правди ("Правду Руську"), і списку Карамзинского (зразкова редакція довгої "Правди"), також: список Синодальний (XIII в.).

План

1. Руська Правда, як історичний памятник староруського права

1.1 Передумови виникнення Руської Правди

1.2 Дослідження Руської Правди сучасниками

2. Структура й зміст Руської Правди

1. Руська Правда, як історичний памятник феодального права1. Исаев И.А. "История государства и права России" Москва, изд. "Юрист", 1993г.

2. Ключевский В.О. "Русская история. Полный курс лекций в трех книгах"

Москва, изд. "Мысль", 1993г.

3. Свердлов М.Б. "От Закона Русского к Русской Правде" Москва, изд."Юридическая литература", 1988г.

4. "История отечественного государства и права. Часть II" Москва, изд. "Юридический колледж МГУ", 1996г.

5. "Российское законодательство X - XX веков. В девяти томах. Т.1. "Законодательство Древней Руси" Москва, изд. "Юридическая литература", 1984г.

6. Грушевський М. Очерк історії українського народу. - 1920г

7.Лащенко. Лекції по історії українського права. - К., Україна, 1998 р.

8. Юшков С.В. Общественно-политический строй и право Киевского государства. - М., 1949г.

9. Історія держави і права України. Ч. 1 / Під ред. А.И. Рогожина - Х.: Основа, 1993 р.

10. Історія держави і права України: Курс лекцій / Під ред. В.Г. Гончаренка. -К.: Вентури, 1996 р.

11. Крипьякевич И. История України. - К.: "Просвита", 1992 р.

12. Полонская-Василенко Н. История України: у 2 т. Т.1. - К.: Лыбедь, 1995 р.

13. Субтельный О. Україна: Історія. - К. : Лыбедь, 1993 р