Ґрунтово-географічні основи екологічної експертизи земель (на прикладі Задністров"я України) - Автореферат

Для виявлення масштабів та ступеню прояву деградації необхідно провести повторне великомасштабне обстеження ґрунтового покриву, складовою частиною якого повинна стати грунтово-екологічна експертиза земель. Концепція грунтово-екологічної експертизи передбачає екологічну оцінку земельних ресурсів, їх інвентаризацію з урахуванням стану ґрунтів і ґрунтового покриву з боку виконуваних ними екологічних функцій у біосфері. Така експертиза вкрай необхідна при оцінці земель у звязку з проведенням реформ у сільському господарстві України, введенням приватної власності на землю, а також у звязку з оцінкою екологічної ситуації навколишнього середовища в цілому, що надає пріоритетності та актуальності дослідженням даного напрямку. Робота виконувалася в рамках: 1) науково-технічної програми "Родючість і охорона ґрунтів", підпрограми 01 "Аналітично-інформаційне забезпечення постійного й ефективного функціонування ґрунтів і ґрунтової родючості" і завдання 01.01 "Розробити класифікацію ґрунтів з морфолого-генетичною і кількісною діагностикою за властивостями і стандарти її номенклатурних одиниць" (2001-2005 рр.); 2) держбюджетної теми № 145 “Провести грунтово-екологічний моніторинг і дати оцінку меліоративного стану ґрунтів масивів зрошення півдня України при поливі водами різної іригаційної якості” - номер державної реєстрації 0100U002887 (2000-2002 рр.); 3) наукової теми № 208 кафедри географії України і кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів “Грунтово-екологічна експертиза сільськогосподарських земель, земель лісів, природних резерватів і міських поселень” (2001-2003 рр.) (відповідальний виконавець). Для досягнення мети дослідження необхідно було вирішити наступні завдання: розробити й обґрунтувати методику грунтово-екологічної експертизи земель з критеріями оцінки ступеня деградації ґрунтів і їхнього антропогенного забруднення в бальній системі; розробити методику використання ГІС - технологій при картуванні екологічного стану ґрунтового покриву, збереженні інформації та її аналізі; апробувати методику грунтово-екологічної експертизи на ключовій ділянці сільськогосподарських земель з виявленням ландшафтних особливостей прояву та впливу на структуру ґрунтового покриву процесів деградації та антропогенного забруднення ґрунтів; створити електронну базу даних грунтово-екологічного стану району дослідження зі складанням цифрових грунтово-екологічних картВідзначаючи множинність змін ґрунтів за напрямками, швидкостями, глибинами, площами, більш узагальнено зміни стану ґрунтів можна підрозділити на 2 групи: деградацію ґрунтів як деяке погіршення властивостей ґрунтів у порівнянні з попереднім чи ідеальним їх станом, і забруднення ґрунтів як зміну їх хімічного складу за рахунок включення хімічних елементів, невластивих природним ґрунтам. У звязку з реально існуючою загрозою деградації природних обєктів обґрунтовано необхідність створення і ведення Червоної книги ґрунтів, де повинно бути передбачено виділення двох розділів - еталонні і рідкісні ґрунти, які повинні використовуватися як еталон при проведенні грунтово-екологічної експертизи. Виділено 4 типи деградації ґрунтів та земель з урахуванням їх природи, реального розповсюдження і природно-господарської значимості наслідків: 1) технологічна (експлуатаційна) деградація, що включає наступні підтипи: а) порушення земель, б) фізична (землеробська) деградація ґрунтів, в) агровиснаження земель; 2) ерозія; 3) засолення, що включає: а) власне засолення, б) осолонцювання; 4) заболочування. Для кожного типу й підтипу деградації виділені основні специфічні діагностичні і додаткові показники, які дають інформацію для оцінки стану ґрунтів, зясування причин деградації, а також характеризують наслідки деградації. 3.2 ґрунт має низький рівень несприятливого стану, а за всіма іншими - нормальний стан, то деградація вже починається і можна говорити про дуже слабий її ступінь.Запропонована методика грунтово-екологічної експертизи земель дає можливість оцінювати не лише окремі показники і типи деградації та забруднення, а й ландшафти та агроекосистеми в цілому, що відповідає вимогам системного, ландшафтного та екологічного підходів. Визначено діагностичні показники найбільш важливих типів деградації ґрунтів: порушення земель, фізичної (землеробської) деградації ґрунтів, агровиснаження земель, ерозії, засолення та осолонцювання на зрошуваних землях Задністровя України. При оцінці небезпеки забруднення ґрунтів визначена необхідність врахування наступних факторів: а) специфіки джерел забруднення, що визначають комплекс хімічних елементів, які приймають участь у забрудненні ґрунтів досліджуваного регіону; б) пріоритетності забруднювачів у відповідності зі списком ГДК хімічних речовин у ґрунті і рослинній продукції, і їхнього класу небезпеки; в) характеру землекористування.

Основний зміст роботи