Ґрунтовне дослідження та детальний аналіз договору управління майном - Курсовая работа

Зміна економічного устрою України потягнула глибокі внутрішні перетворення в її системних галузях взагалі, і в юридичноправовій - зокрема. Треба сказати, що ці процеси породили величезну масу дискусій, нових наукових розробок, досліджень, і це не може не радувати, оскільки результатом неодмінно будуть нові, набагато досконаліші законопроекти, що позитивно позначиться на всій правовій базі держави. Зважаючи на те, договір управління майном існує фактично тільки з часу прийняття чинного Цивільного кодексу, то на сьогодні практичний досвід його застосування є мінімальним. В цілому, дослідження договорів управління майном тільки починається. O розглянути окремі підвиди договору управління майном: управління майном неповнолітнього, спадщиною, цінними паперами, а також діяльність довірчих товариств.Його закріпленню у нормах ЦК України передувала дискусія відомих вченихцивілістів про рецепцію інституту довірчої власності (трасту) англоамериканського права. Дійсно, у правовідносинах довірчої власності беруть участь три субєкти-засновник (settor), довірчий власник (trastee) і вигодонабувач (benificiar). Інститут довірчої власності передбачає розщеплення права власності: одна частина повноважень (управління, розпорядження майном) належить довірчому власнику, інша (отримання вигод, доходів) - бенефіціарію. Довірчий власник виступає у цивільному обороті як справжній власник і може відчужувати майно, що перебуває у довірчій власності. Сутність трасту полягає у добросовісній, кваліфікованій діяльності довірчого власника, спрямованій на забезпечення отримання найбільшої вигоди бенефіціарієм.За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобовязується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача) (ст. У ЦК України договір управління майном віднесено до договорів з надання послуг, але в даній групі слід виділити підгрупу представницьких (посередницьких) договорів, які надто схожі між собою., - договір комісії, договір доручення, договір управління майном.. За субєктною спрямованістю виконання зобовязань договір управління може бути договором на користь сторін договору (установник призначає вигодонабувачем самого себе) і договором на користь третіх осіб (вигодонабувачів). При укладанні такого договору управитель зобовязується перед установником виконати певні дії не установнику, а іншій особі (вигодонабувачу) і, виконавши такі дії, управитель погашає свої обовязки перед установником. Установник після укладання договору зобовязується передати частину свого майна в управління управителю, не вчиняти ніяких угод з цим майном, що перешкоджатимуть здійсненню управління, і одночасно набуває право здійснювати контроль за виконанням умов договору, отримувати вигоди від управління майном.Сторонами договору управління майном, а значить і субєктами договірного (зобовязального) правовідношення, що виникає на його підставі, є установник управління - кредитор, і управитель (боржник), а у випадках, передбачених договором, - третя особа - вигодонабувач. Не допускається звернення стягнення "на майно, передане в управління за боргами установника управління, крім випадків його банкрутства або звернення стягнення заставодержателя, на майно, обтяжене заставою. Але існує важлива норма, згідно з якою перехід права власності на майно, що є предметом договору управління від установника управління до іншої особи не має наслідком припинення договору управління майном, за винятком, коли право власності на майно переходить через звернення на нього стягнення (п. Цілком закономірним і доцільним є закріплення у нормах ЦК України положення, згідно з яким майно не може передаватися в управління органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом (п.2 ст.1033ЦК): Управитель має особисто виконувати покладені на нього обовязки з управління майном. У разі, якщо установник управління майном сам не бажає отримувати всі вигоди від майна, переданого в управління, він має право зазначити у договорі особу, яка здобуватиме ці вигоди.В.Луць зазначає, що поняття свободи договору включає право сторін за своєю угодою змінити, розірвати або продовжити дію укладеного ними договору[21,с. Тому із змісту свободи договору випливає реальна можливість сторін, з урахуванням вимог нормативно-правових актів, змінювати умови договору та їх права й обовязки. На цій підставі можна дійти висновку, що принцип свободи договору здійснює свій вплив на цивільноправовий договір задовго до його виникнення і не зупиняє своєї дії, навіть коли сторони бажають змінити чи розірвати цей договір.[19, с.80] Формування договору відбувається відповідно до законодавчо встановленого порядку, в якому розрізняють стадії оферти і акцепту. Разом з тим такий вплив на договір полягає у встановленні юридичних вимог до оферти, акцепту, в

Зміст

Вступ

Розділ 1. Договір управління майном: загальна характеристика

1.1 Поняття управління майном

1.2 Поняття, форма, строки договору

1.3 Субєктний склад та зміст договору управління майном

Розділ 2. Порядок укладення договору

2.1 Порядок укладення та порядок припинення договору управління майном

2.2 Відповідальність сторін за договором управління майном

Розділ 3. Окремі аспекти управління майном

3.1 Управління майном неповнолітніх

3.2 Управління спадщиною

3.3 Особливості управління цінними паперами

3.4 Особливості операцій з довірчого управління майном

Висновки

Список використаних джерел