Ґрунтові водорості лісів Українських Карпат - Автореферат

Грунтові водорості (або фітоедафон) присутні практично у будь-якому грунті і є одним з обовязкових компонентів грунтової мікрофлори. Водорості беруть активну участь у процесах грунтоутворення, підвищують родючість, водоутримуючу здатність та біологічну активність грунту, першими починають колонізувати новоутворені субстрати. Так, в залежності від умов існування, чисельність водоростей в 1 г грунту складає від 5 тис. до 1,5 млн. клітин. Як складова частина грунтової мікрофлори, що бере активну участь у найрізноманітніших грунтових процесах і чутливо реагує на будь-які зміни у грунті, водорості є зручними біоіндикаторами водного, газового та сольового режимів, антропогенного забруднення грунтів тощо (Штина, Голлербах, 1976; Бабьева, Зенова, 1989). лісовий грунт популяція водорості Виявлено 218 видів водоростей, із них 177 (81,2%) є новими для грунтів даного регіону, 53 види (24,3%) - для грунтів України та 51 вид - для флори України в цілому, 5 видів - Chlamydomonas zerovii Romanenko, Ch. montana Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int., Chloromonas carpathica Romanenko sp. nova, ad int. та Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int., - описані як нові для науки.На основі аналізу 259 літературних джерел у хронологічному порядку подано нарис розвитку досліджень у галузі грунтової альгології України. У флористико-систематичному відношенні Україна є на сьогодні однією з найкраще вивчених країн світу, в її грунтах знайдено біля третини видів світової грунтової альгофлори. Загалом дослідженню водоростей грунтів наведених вище зон України та Гірського Криму присвячено 11 дисертаційних робіт та кілька сотень публікацій. Наприкінці 2001 року великим колективом дослідників, що протягом багатьох років досліджували водорості грунтів різних регіонів України, опублікована монографія "Водорості грунтів України (історія та методи дослідження, система, конспект флори)" (Костіков та ін., 2001), у якій враховані неопубліковані дані про видовий склад водоростей грунтів УК, отримані в різні роки І.Ю.На основі літературних джерел подана характеристика географічного положення, рельєфу, клімату, гідрографії, грунтового покриву та рослинності УК.Збір матеріалу проводили за загальноприйнятою в грунтовій альгології методикою (Голлербах, Штина, 1969) протягом 1993-1996 рр. Під час маршрутних досліджень відбирали обєднані проби грунту, кожна з яких складалась із 20-50 індивідуальних зразків площею 4 см 2 та глибиною 0-2 см. Зразки досліджували в трьох типах культур: а) у грунтових культурах зі скельцями обростання (Голлербах, Штина, 1969); б) в агарових (1,5%) культурах на поживних середовищах Болда з нормальною та потроєною кількістю азоту (1N BBM та 3N BBM відповідно) (Arce, Bold, 1958); в) у грунтово-водних культурах (Голлербах, Штина, 1969; Масюк, Костиков, 1985). Вивчення особливостей будови репродуктивних стадій водоростей проводили у висячих краплях і заклеєних парафіном препаратах (Коршиков, 1953). Дослідження культур водоростей на агарових середовищах проводили за допомогою стереоскопічного мікроскопа "МБС-1", виготовлених препаратів - на світловому мікроскопі "Биолам Р-14" (обєктиви 8?, 20?, 40? та 90?). Ідентифікацію водоростей проводили за вітчизняними та зарубіжними визначниками із серій "Визначник прісноводних водоростей Української РСР" (Асаул, 1975; Кондратьєва, 1968; Кондратьєва та ін., 1984; Коршиков, 1953; Матвієнко, Догадіна, 1978; Матвієнко, Литвиненко, 1979; Мошкова, 1979; Паламар-Мордвинцева, 1984, 1986; Топачевський, Оксіюк, 1960), "Определитель пресноводных водорослей СССР" (Голлербах и др., 1953; Дедусенко-Щеголева, 1959; Мошкова, Голлербах, 1986), "Subwasserflora von Mitteleuropa" (Ettl, 1978, 1983; Ettl, Gartner, 1988), "Das Phytoplankton des Subwassers" (Komarek, Fott, 1983), "Flora sladk?wodna Polski" (Starmach, 1972), "Syllabus der Boden-, Luft-und Flechtenalgen" (Ettl, Gartner, 1995), а також за рядом монографій, що присвячені окремим таксонам водоростей.Найрізноманітніше були представлені Chlorophyta - 117 видів (79,6%), потім Xanthophyta - 17 (11,6%), Bacillariophyta, Cyanophyta та Eustigmatophyta - по 4 види (2,7%), Euglenophyta - 1 (0,7%). Із 147 виявлених нами видів 113 (76,9%) - є новими для грунтів УК, серед них 22 види наводяться вперше для грунтів України, 20 - для альгофлори України в цілому та 3 види - Chlamydomonas zerovii Romanenko, Ch. shtinae Romanenko sp. nova, ad int. та Palmellopsis grandipyrenoidosa Romanenko sp. nova, ad int. Серед виявлених нами видів 37 (69,9%) є новими для грунтів УК, 36 - для УК в цілому, 5 видів вперше наводяться для грунтів України. Серед 91 знайденого нами виду 72 (79,1%) наводяться вперше для грунтів УК, 71 - для УК в цілому, 17 видів є новими для грунтів України. Основу грунтової альгофлори хвойних лісів УК склали 6 родин, у яких рівень видового багатства вищий від середнього показника - 3 види Найбільшим видовим різноманіттям характеризувалися 9

Основний зміст