Румунська окупація Покуття й Галицької Гуцульщини (травень-серпень 1919 р.): передумови, перебіг, наслідки - Статья

Румунська окупація Покуття й Галицької Гуцульщини (травень-серпень 1919 р.): передумови, перебіг, наслідкиУ статті висвітлено румунську окупацію Покуття й Галицької Гуцульщини в ході національно-визвольних змагань західних українців (травень - серпень 1919 р.). Охарактеризовано дипломатичні і військові плани Румунії, Польщі, Антанти щодо захоплення південно-східної частини Галичини; висвітлено перебіг наступальної операції "Покуття", проведеної румунськими військами у кінці травня 1919 р., показано причини поразок українських збройних частин; розкрито особливості становлення окупаційного режиму в краї, простежено непрості взаємини румунської і польської військової адміністрації щодо захоплених земель в червні - серпні 1919 р. C [арактеризировано дипломатические и военные планы Румынии, Польши, Антанты относительно захвата юго-западной части Галиции; освещено ход выполнения румынскими войсками наступательной операции "Покутье" в конце мая 1919 г., показано причины поражений украинских вооруженных сил; раскрыто особенности формирования оккупационного режима в регионе, прослежено непростые взаимоотношения между румынской и польской военной администрации на захваченных землях в июне-августе 1919 г. The diplomatic and military plans in Romania, Poland and Entente according to the capture of the southeastern part of Galicia are characterized. Romanian occupation of Pokuttya and Galician Hutsulshchyna met Entente plans according to the containment of Bolshevism, and Poland was favorable to the final stage of Ukrainian-Polish war as distracted on the southern front, a lot of military material resources of West Ukrainian Peoples Republic.Велигорського [3] та інших [4], які детально висвітлили перші дні окупації Покуття й Галицької Гуцульщини румунськими військами. Джерелознавча цінність цього корпусу документів полягає в тому, що тут поміщувались матеріали про причини і перебіг наступу румунських військ на Покуття й Галицьку Гуцульщину, становище краю після загарбання. Досягнення мети передбачає вирішення таких завдань: охарактеризувати дипломатичні і військові плани Румунії, Польщі, Антанти щодо захоплення південно - східної частини Галичини; висвітлити перебіг наступальної операції "Покуття", проведеної румунськими військами у кінці травня 1919 р., показати причини поразок українських збройних частин; розкрити особливості становлення окупаційного режиму в краї, простежити непрості взаємини румунської і польської військової адміністрації щодо захоплених земель (червень - серпень 1919 р.). Дослідник Микола Литвин вважає, що у військовій сфері Польщі вигідною була агресивність Румунії щодо українців, бо це послаблювало південний відтинок фронту українсько-польської війни й відволікало немало військово - матеріальних ресурсів ЗУНР [8, с.368]. Протягом другої половини квітня - початку травня 1919 р. за вказівкою Міністерства внутрішніх справ було дано розпорядження за № 291 всім постам, кожному жандарму зокрема, підготувати списки осіб,". які брали участь в політичному житті краю, а. особливо тих, що виїхали на Україну, визначити, чи вони увійшли там до війська, що роблять, чим займаються." [12, арк.1].

Основний зміст дослідження