Румунські дослідники традиційної культури і побуту населення Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Румунські дослідники традиційної культури і побуту населення Буковини другої половини ХІХ - початку ХХ ст.Робота виконана на кафедрі етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Кожолянко Георгій Костянтинович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Завідувач кафедри етнології, античної та середньовічної історії. Паньків Михайло Ілліч, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника доцент кафедри історіографії та джерелознавства. Захист відбудеться 14 березня 2005 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.05 у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (76000, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м.Такими регіонами в Україні є Буковина, яка вважається „етноконтактною зоною українсько-молдавського прикордоння”, „фольклорним заповідником”, „ареалом словянсько-несловянської мовної інтерференції”, що належить до так званих архаїчних зон. Саме у цьому аспекті особливу зацікавленість викликає ще досі не введений у науковий обіг України значний науково-інформативний пласт румуномовної літератури з рукописних фондів, матеріалів музейно-архівних установ України та Румунії. Вивчення даного матеріалу посилить можливості проведення порівняльної характеристики духовної та матеріальної культури румунів і українців Буковини, що, у свою чергу, дасть змогу вийти на більш масштабні дослідження контактів між словяно-українською та східнороманською культурами. Актуальність дослідження полягає також у тому, що саме відносини між співіснуючими як у північній, так і південній частині Буковини етнічними групами, гармонізація міжетнічних стосунків, врахування і забезпечення їхніх економічних, культурних та духовних потреб складають ядро проблеми, від вирішення якої значною мірою залежить стабільний демократичний розвиток цього європейського регіону. Введення в науковий обіг нових знань про дослідження традиційної культури буковинців сприятиме процесу взаєморозуміння і розширення контактів у рамках міждержавної програми „Верхній Прут” (Україна-Молдова-Румунія), що у даному випадку відображає національні інтереси як України, так і Румунії.Для комплексного висвітлення досліджуваної проблеми використано цілий ряд друкованих джерел: етнографічні праці румунських дослідників традиційної культури Буковини другої половини ХІХ - початку ХХ ст. та роботи представників румунських наукових осередків, які справили великий вплив на творчість зазначених у роботі вчених, тогочасні періодичні видання, мемуарна та епістолярна література тощо. Серед друкованих джерел одним з найважливішими у вивченні зазначеної у даній роботі проблеми, є етнографічні праці румунських дослідників, які дозволяють реконструювати основні риси традиційної культури населення краю у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. До першої слід віднести праці вітчизняних учених, в яких знайшло своє відображення наукова спадщина румунських дослідників традиційної культури і побуту населення Буковини другої половини ХІХ - початку ХХ ст. Останнім часом зявилася низка праць, присвячених культурі та побуту населення Буковини, в яких частково згадується матеріал з праць Д. Маріана, вступні статті до його перевиданих етнографічних праць, дослідження його рукописної спадщини, монографічні дослідження, присвячені вченому, а також роботи, де вперше були оприлюднені невідомі раніше дані та документи.Завдяки опрацюванню періодичної літератури, виданої у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. було виявлено цілу групу румунських дослідників традиційної культури населення Буковини (понад 110 авторів), що присвятили даній тематиці близько 700 робіт. Воєвідка та ін.); в) учені-етнографи, яким належать комплексні дослідження, присвячені традиційній культурі населення Буковини: С.Ф. Було обґрунтовано, що наукова діяльність румунських учених-етнографів послужило поштовхом для початку масового збору матеріалів про традиційну культуру румунів Буковини. У дисертації було доведено, що своєю дослідницько-збиральницькою роботою дані вчені охопили майже весь спектр народної культури буковинських румунів: етнічний склад населення, світоглядні уявлення та вірування, сімейну та календарну обрядовість, народні знання, громадський побут, господарську діяльність, народний одяг і їжу, усну народну творчість, звичаєве право тощо. В дисертаційній роботі була зясована одна з характерних рис досліджень румунських учених - постійна увага до традиційної культури українців Буковини, матеріал про яку вони подавали у формі порівняння із буковинськими румунами.

1. Основний зміст дисертації