Аналіз діяльності руху Опору на Харківщині у червні 1941 - серпні 1943 років: з"ясування становища регіону під час окупації фашистськими військами. Визначення ролі партизанських і підпільних організацій у визволенні області від німецьких загарбників.
Історія Великої Вітчизняної війни належить до найбільш популярних періодів минулого століття. Важливість цієї теми полягає ще й в тому, що зараз у засобах масової інформації можна прочитати багато суперечливих думок про війну і тому важливо, щоб сучасні конюнктурні вимоги не сфальсифікували проблему, як це було у часи тоталітаризму., але ми як історики повинні довести підростаючому поколінню, як це було дійсно. Хронологічні рамки дипломної роботи обмежені червнем 1941 року (початком Великої Вітчизняної війни) - серпнем 1943 року, коли Харківщина була визволена від німецько-фашистських загарбників. Так, радянські публікації висвітлюють досягнення комуністичного і комсомольського підпілля у боротьбі з окупантами [6, 42, 49, 61, 62, 70], тоді як дослідники за кордоном визначають негативне ставлення окупантів, повязане із боротьбою з націоналістами [28, 37]. Українські ж учені з діаспори, навпаки, критично ставились до комуністичного підпілля, намагаючись принизити його значення у боротьбі з ворогом, підкреслюючи негативні явища, які приходилося переживати партизанам і підпільникам.Ці прорахунки далися взнаки на початку війни, коли партійні та військові органи заходилися створювати підпілля, формувати партизанські загони. Орієнтовані на досвід громадянської війни, місцеві керівники до обовязків яких було віднесення формування підпілля та партизанських загонів, нерідко проявляли кричущі невігластво і формалізм. Згідно з директивою 4-й відділ Харківського управління НКВС разом з обкомом ВКП(б) розгорнули досить активну, якщо покладатися на кількісні показники, діяльність для формування партизанських загонів, диверсійно-розвідувальних груп та підпілля. співробітники обкому ВКП(б) та управління НКВС провели бесіди з 10 тис. кандидатів до партизанських загонів і підпілля. Так, на заводі "Серп і молот" було висаджено в повітря цех, підготовлений німцями до пуску, в листопаді 1941 р. на станції Нова Баварія було підірвано залізничну колію, в результаті чого багато німців вбито й поранено. До літа 1942 р. реально можна було говорити про діяльність в області шести загонів, що виконували в основному агітаційні диверсійно-розвідувальні дії: Ізюмський, Краснокутський (хоча раніше в районі було створено 8 загонів загальним числом 265 чоловік), Липецький, Балакліївський, Барвінківський, Печенізький.Репрезентантами стихійного руху Опору були прості люди, які, ризикуючи своїм життям, надавали допомогу тим, хто її потребував, не за чиїмось завданням, а за покликом серця. У специфічній формі боротьби з окупантами проявилась патріотична діяльність співробітників 9-ї лікарні м. У майбутньому, за вказівкою табірного лікаря, тільки лазарет № 7 будуть займати полонені, а в лазареті № 9 залишиться одна кімната на шість ліжок для лікування важкохворих. В умовах окупації радянські патріоти переховували і лікували поранених, але не всіх бійців вдалося рятувати. Зусиллями патріотів було врятовано життя понад 70 бійців, більшість яких стала до лав Радянської Армії, щоб продовжити бити ворога.По-перше, він був слабо розвинений, по-друге, не мав єдності і, по-третє, а це, можливо, головне, активно співробітничав із німцями, залишивши по собі недобру память. Своїм основним методом націоналісти вибрали боротьбу із більшовизмом, а для цього потрібні були співпраця і лояльне ставленні до окупантів, пропаганда серед місцевого населення послуху та підтримки нової влади. Своєю брутальною колоніальною політикою в Україні німці викликали справедливе обурення всіх верств нашого народу… Тепер кожен українець повинен збагнути, що в нас є єдиний шлях до гідного людини державного життя - це шлях організованої революційної боротьби великих народних мас за самостійну Україну" [28, с. Деякі факти знаходимо в німецькому документі, наведеному газетою "Молодь України": "У звязку з розкриттям нелегальної комуністичної групи в Харкові встановлено, що вона також робила спроби привернути українських націоналістів до своїх цілей… Встановлено, що звязковим од бандерівської групи до комуністичної був Роман Процинський. Проте і без великої застереженості щось було незрозуміле для харківських кіл у діяльності цих осіб… Для політичної нашої тактики було ребусом, чи вважати обох спритними молодими людьми, чи чиєюсь агентурою, що маскується під національний рух.
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. РАДЯНСЬКИЙ РУХ ОПОРУ
РОЗДІЛ ІІ. СТИХІЙНИЙ РУХ ОПОРУ
РОЗДІЛ ІІІ. НАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ РУХ ОПОРУ
ЗАКЛЮЧЕННЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ літератури та джерел
Список литературы
1. Бабусенко Н. Явка с повинной: "Я был офицером гестапо": (воспоминания советского разведчика). - Б. изд., б. г.
2. Байбак П.Т. Смолоскип ОУН на Слобожанщині // На зов Києва. - Торонто - Нью-Йорк, 1985.
3. Бондарєв Є.О., Романов С.Г. Боротьба з німецько-нацистською окупацією України в період Великої Вітчизняної війни (1941 - 1945 рр.) // Вісн. Харк. ун-ту. 1996. - № 387: Історія України. - Вип. 1.
4. Бутенко В.І., Зіновкін В.Я., Пальчик В.Г., Касьянова О.О.Харківщина в роки Великої Вітчизняної війни. - Х.: РВП "Оригінал", 1992.
5. Великая Отечественная война 1941 - 1945: Энциклопедия. - М., 1985.
6. В тылу врага: Листовки парт. орг. и партизан периода Великой Отечеств. войны. 1941 - 1945. - М.: Политиздат, 1962.
7. Гарус Э. "Мы попрежнему рядом": [Из истории подпол. движения в Харькове 1941 - 1943 гг.] // Панорама. - 1998. - 10 окт.
8. Грицак Я. Між двома тоталітаризмами // Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ - ХХ ст. - К., 2000.
9. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ ст. Нариси політичної історії. - К., 1993.
10. Демихівська Д. Бійці без шинелей // Прапор. - 1963. - № 8.
11. Дзвони памяті: Кн. про трагедію міст і сіл Полтавщини, Харківщини, Ворошиловградщини та Донеччини, сплюндрованих фашистами у роки війни / Редкол.: Ю. Збанацький (гол.) та ін. - К.: Рад. письменник, 1988.
12. Діяльність органів самоврядування і громадських організацій у Харківській області в 1941 - 1943 рр. // Український засів. - 1993. - Ч. 5(9).
13. Дмитрук К. Безбатченки. - К., 1980.
14. Донской Я., Шаповал А. Бойцы в белых халатах. - Х.: Прапор, 1966.
15. История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941 - 1945: В 6 т. - М.: Воениздат, 1961
16. История второй мировой войны 1939 - 1945: В 12-ти т. - М.: Воениздат, 1976.
17. Історія міст і сил Української РСР: Харківська область. - К., 1966.
19. Книга Памяті - вірні сини Вітчизни. - Близнюки, 1997.
20. Книга памяті України: Харківська область. - Х., 1994.
21. Коваль М.В. Український народ у Великій Вітчизняній війні (1941 - 1945 рр.) // Український історичний журнал. - 1990. - № 3.
22. Коваль М.В. Український народ у другій світовій війні (1939 - 1945 рр.). Сучасна концепція // Друга Міжнародний конгрес україністів. Львів 22 - 28 серпня 1993. Доп. і повід. У 2 ч. Ч. ІІ. - Львів, 1994.
23. Коваль М.В. Друга світова війна та сьогодення // Український історичний журнал. - 1995. - № 3.
24. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939 - 1945 рр.). - К., 1999.
25. Ковач А. Українська визвольна боротьба і "власовщина". - Німеччина, 1958.
26. Козлітін В.Д. Друга світова війна. - Х., 2001.
27. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. - Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993.
28. Косик В. Україна в другій світовій війні: Зб. док. і мат. - Київ; Париж; Нью-Йорк, Торонто, 1998.
29. Костюк О. У Харкові в час війни // На зов Києва. - Торонто; Нью-Йорк, 1985.
30. Кучер В.І. Партизанські краї і зони на Україні в роки Великої Вітчизняної війни. - К., 1974.
31. Лисяк-Рудницький І. Український визвольний рух під час другої світової війни // Історичні есе: у 2-х т. Т. 2. - К., 1994.
32. Мальчевський І. Українська преса під німецькою окупацією // На зов Києва. - Торонто; Нью-Йорк, 1985.
33. Мещанинов А.И. Долг врача // В боях за Харьковщину. - Х., 1963.
34. Милюха В., Мысниченко В., Донской Я. Племя отважных: Очерки о работе подпол. комс. орг. Харьковщины. - Х.: Кн. изд-во, 1962.
35. Милюха В., Мысниченко В., Шаповал А. Шаги в бессмертие. - Х.: Прапор, 1964.
36. Мірошников І.Я. Нескорені харківяни. - К.: Політвидав України, 1969.
37. Мусієнко О. Україна в завойовницьких планах гітлеризму // Літературна України. - 1991. - 27 червня.
38. Субтельний О. Україна: історія. - К., 1991.
39. Нагай О. Київ у час другої світової війни (1941 - 1944 рр.) // На зов Києва. - Торонто; Нью-Йорк, 1985.
40. Нариси з історії Харківської обласної партійної організації. - Х., 1970.
41. Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине. 1941 - 1944 гг. - К., 1985.
42. Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. - К., 1963.
43. Об организации борьбы в тылу немецких войск: Постановление ЦК ВКП(б). 18 июля 1941 года // Известия ЦК КПСС. - 1990 - № 7.
44. Партийная организация Харьковщины в годы Великой Отечественной войны (1941 - 1945 гг.) / Под ред. Ю. Склярова. - Х.: Прапор, 1968.
45. Пламенные строки: Сб. док. и материалов / Под ред. Г.М. Скляднева. - Х.: Прапор, 1975.
46. Племя комсомольське. - Х., 1969.
47. Подвиги во имя Отчизны. - Х., 1985.
48. Полікарпенко Г. Організація українських націоналістів під час другої світової війни. - На чужині, 1951.
49. Полумяні рядки: зб. док. і мат. - Х., 1975.
50. Пономаренко П.К. Всенародная борьба в тылу немецко-фашистских захватчиков. 1941 - 1944. - М., 196.
51. Радченко Л.А., Семененко В.И. Войны забытое похмелье…: Очерки истории Великой Отечественной войны. - Х., 1997.
52. Рідний край / За ред. І.Ф. Прокопенка. - Х., 1993.
53. Розгін Є. Марія Недужа // На зов Києва. - Торонто - Нью-Йорк, 1985.
54. Седов Н.А. Под страхом смертной казни // В боях за Харьковщину. - Х., 1963.
55. Семененко В. Більшовицький партизанський рух на Харківщині (1941 - 1943 рр.) // Зб. Харк. іст.-філол. т-ва. Нов. сер. - Х., 1995. - Т. 4.
56. Семененко О. Харків, Харків… - Харків - Нью-Йорк, 1992.
57. Семиряга М.И. Коллаборационизм: Природа, типология и проявления в годы Второй мировой войны. - М., 2000.
58. Скоробогатов А.В. Харківське самоврядування в 1941 - 1943 рр. // Березіль. 1996. - № 7- 10.
59. Скоробогатов А.В. Харківська Просвіта у воєнні роки (1941 - 1943) // Современное общество. 1995. № 1 - 2.
60. Скоробогатов А.В. Харків у часи німецької окупації (1941-1943рр.). - Харків: Прапор, 2004.
61. "Совершенно секретно! Только для командования!": Стратегия фашистской Германии в войне против СССР: док. и мат. / Сост. В.И. Дашичев. - М., 1967.
62. Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941-1945: Док. и материалы: в 3-х т. - К.: Наук. думка, 1980.
63. Советский Союз в годы Великой Отечественной войны 1941 - 1945. - М.: Наука, 1978.
64. СССР в Великой Отечественной войне 1941 - 1945 гг.: (Крат. хроника). - М.: Воениздат, 1964.
65. Старинов И.Г. Операція пройшла успішно // У боях за Харківщину: спогади учасників Великої Вітчизняної війни. - Х., 1968.
66. Стратієнко А. Спогади про час німецької окупації Харкова // Березіль. 1998. № 5 - 6.
67. Супруненко Н.И. Украина в Великой Отечественной войне Советского Союза (1941 - 1945). - К.: Госполитиздат УССР, 1956.
68. Тронько П. Бессмертие подвига. - К.: Молодь, 1985.
69. Трубайчук А. Друга світова війна: коротка історія. - К., 1995.
70. Харьковщина в годы Великой Отечественной войны. Июнь 1941 - 1943 гг.: Сб. док. и мат. / Под ред. А.В. Тесленко. - Х.: Прапор, 1965.
71. Чайковський А.С. Невідома війна (Партизанський рух в Україні 1041 - 1944 рр. мовою документів, очима історика). - К., 1994.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
