Рух неприєднання в системі міжнародних відносин (60–90-ті роки XX ст.) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукАналіз післявоєнних міждержавних стосунків засвідчує, що вони розвивалися стрибкоподібне, були ідеологічно заангажованими і привели до стану «холодної війни» - особливої системи міжнародних відносин, що характеризувалася активним ідеологічним, політичним, економічним, дипломатичним, культурним протистоянням наддержав та їх союзників. У таких складних міжнародних відносинах керівники молодих країн Азії, Африки та Латинської Америки намагалися використати еволюційні процеси і нові тенденції у міждержавних звязках другої половини XX століття на власну користь. Незважаючи на те, що Рух неприєднання ніколи не був однорідним - до нього входили країни з різним рівнем економічного розвитку, формами політичного ладу, концепціями вирішення проблем політичного, економічного, науково-технічного та культурного характеру, разом з тим він перетворився в активний чинник міжнародних відносин досліджуваного періоду. Воно дозволить Україні вивчити досвід країн Азії, Африки та Латинської Америки з проблем переведення централізованої економіки на рейки ринкових відносин, сприятиме утвердженню нашої країни як рівноправного партнера у зовнішньоекономічних відносинах, а також розвитку нових шляхів і форм двосторонніх і багатосторонніх політичних, економічних, науково-технічних та культурних звязків з країнами названих континентів. Крім цього, важливим напрямком науково-дослідницької роботи кафедри УЖНУ є розробка проблеми історіографії і методології вивчення місця і ролі афро-азіатських та латиноамериканських країн у міжнародних відносинах другої половини XX ст., а також значення співробітництва України з державами Азії, Африки і Латинської Америки у період глобалізації міжнародних економічних відносин.Документи, які знаходяться у перелічених справах, представляють важливу цінність, поскільки дають можливість визначити пріоритетні напрямки зовнішньої політики нашої країни, проаналізувати звязки з країнами Азії, Африки та Латинської Америки крізь призму геополітичних намірів України, її стремління утвердитися в якості постійної величини у міжнародному співтоваристві. Мова йде про довідки-звіти участі делегацій України в роботі Конференцій на вищому рівні голів держав і урядів позаблокових країн, засіданнях Координаційного бюро Руху неприєднання на рівні міністрів закордонних справ, довідки-справки про стан і діяльність Руху неприєднання та тексти-привітання вищих посадових осіб України учасникам самітів неприєднаних. Завдяки документам відділу УМО МЗС України вдалося більш глибоко розкрити діяльність Руху неприєднання на міжнародній арені у другій половині XX століття, показати диверсифікацію міжнародних звязків нашої держави, яка сприяла утвердженню політичної та економічної незалежності, зміцненню її позицій у світі. Крім загально-теоретичних матеріалів стосовно Руху неприєднання, тут міститься переписка лідерів позаблокових країн з питань його стратегічних і поточних проблем, форм діяльності по налагодженню співробітництва в економіці, залученню інвестицій з високорозвинутих держав та їх ролі в розвитку промисловості, сільського господарства, науки в афро-азіатських та латиноамериканських країнах. Важливі фактичні дані про політику і форми звязку в галузі культури держав «третього світу» знаходяться у матеріалах для службового користування, підготовленого співробітниками Загребського інституту країн, що розвиваються та Індійського національного інституту науки, технології і розвитку (М.