Рух людського капіталу. Основи інтерналізації ринку праці і закономірності міграції робітників - Курсовая работа

В умовах нерозвиненості статистики і прикордонна система потоки міжнародних мігрантів узагалі не фіксувалися державними органами. Та й сьогодні визначити точно обсяги міжнародного переміщення цього найважливішого фактора виробництва представляється таки складною справою. По більшій частині люди виїжджають на територію іншої країни у спробах знайти хоча б тимчасову або більш високооплачувану роботу. Породжуючи визначені проблеми, трудова міграція забезпечує безсумнівні переваги країнам, що приймають робочу силу. Інтенсифікація процесів, що спостерігається в останні десятиліття, міграції виражається як у кількісних показниках, так і в якісних: змінюються форми і напрямки пересування трудових потоків.Під цими поняттями розуміють: міграція (від лат. migratio - переселення, переміщення) - переміщення через кордон; імміграція від лат. immigrare - це вїзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни; Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудової, сімейної, туристичної тощо. Ця форма переважала до І світової війни і характеризувалась тим, що значні маси людей назавжди покидали свої країни і переселялись на постійне місце проживання до США, Канади, Австралії тощо. Маючи давню історію, міжнародна трудова міграція на сучасному етапі набула певних особливостей, найсуттєвішими з яких є: зростання масштабів міграції;Розрізняють внутрішню міграцію робочої сили, що відбуває між регіонами європейського співтовариства, і зовнішню міграцію, що торкається кілька країн. Наука міжнародної економіки займається зовнішньою міграцією робочої сили і її економічних причин. Основні поняття, використовувані при вивченні проблем міжнародної міграції, що випливають: Міграція робочої сили - переселення працездатного населення з одних держав в інші терміном більш ніж на рік, викликане причинами економічного й іншого характеру. Міжнародна міграція робочої сили виникла багато сторіч назад і за минуле з тих пір час перетерпіла серйозні зміни. Їхня основна ідея полягає в тім, що міжнародне переміщення робочої сили, як одного з факторів виробництва, впливає на темпи економічного росту, її причиною є міжкраїнові розходження в рівні оплати праці.Функції міждержавного та внутрішнього розподілу робочої сили: визначення обсягу та структури міграційних потоків дедалі більше виконують міністерства праці, внутрішніх та закордонних справ, а також спеціально створені державні та міждержавні органи. Вербування іноземної робочої сили здійснюється нині, як правила, за допомогою створених за кордоном державних вербувальних комісій, до функцій яких входить ретельний відбір кандидатів для роботи на підприємствах своєї країни з урахуванням їх віку, здоровя, кваліфікації. Важливим елементом державної імміграційної політики є встановлення юридичного статусу трудящих - мігрантів, який визначає їх соціально-економічні, трудові, житлові та інші права, закріплені як в міжнародних угодах, так і в національних законодавствах. Цей статус не надає іноземним працівникам політичних прав, обмежує здебільшого їх участь у профспілковій діяльності, регламентує строки перебування іммігрантів в приймаючій країні. Цілі МОП: сприяти забезпеченню повсюди соціальної справедливості для трудящих; розробляти міжнародну політику і програми, спрямовані на поліпшення умов праці і життя; встановлювати трудові стандарти; здійснювати широку програму технічного співробітництва з метою надання допомоги урядам в ефективному проведенні такої політики на практиці; здійснювати професіональну підготовку й навчання та проводити дослідницьку роботу з метою сприяння успіху цих умов.Нерезидентом у цьому випадку вважається приватна особа, що знаходиться в країні менш року. У статистику платіжного балансу показники, звязані з міграцією робочої сили, є частиною балансу поточних операцій і класифікуються по трьох статтях: Трудовий доход, виплати зайнятим - зарплати та інші виплати наявними або натурою, отримані приватними особами-нерезидентами за роботу, виконану для резидентів і оплачену ними. До кола приватних осіб-нерезидентів відносяться всі іноземні працівники, що знаходяться в даній країні менш року, у тому числі сезонні робітники, робітники з прикордонних країн, що приїжджають у дану країну на тимчасові заробітки, а також місцевий персонал іноземних посольств. Принципова різниця між статтею "трудові доходи" і статтями "переміщення мігрантів" і "переклади працівників" полягає в тім, що в статті "трудові доходи" враховуються доходи нерезидентів, тобто тимчасово знаходяться в даній країні. У той же час у статтях "переміщення мігрантів" і "переклади працівників" показуються доходи і витрати резидентів, тобто мігрантів, що виїхали з батьківщини і залишилися за рубежем принаймні терміном більш ніж на рік.На розвиті країни приходиться приблизно 9/10 усіх виплат трудового доходу іноземним робітникам-нерезидентам і 2/3 усіх приватних неоплачених перекладів, тоді як на всі країни, що розвиваються - тільки, ві

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні аспекти міграції в європейському просторі

1.1 Сутність міжнародної міграції

1.2 Види міграції в європейському просторі

1.3 Функції та регулювання міжнародних міграційних процесів

Розділ 2. Аналіз міграції в європейському просторі

2.1 Показники, характеризуючі міграцію

2.2 Європейські міграційні потоки

2.3 Рух людського капіталу та його показники

Розділ 3. Тенденції та перспективи міграційних процесів

3.1 Інтернаціоналізація світового ринку праці

3.2 Закономірності міграції робітників

Висновок

Список літератури

Додаток