Аналіз причин і наслідків "Руїни" – занепаду Української козацької держави у 2-й половині ХVІІ ст.: гетьманування Ю. Хмельницького; І. Виговський; війна з Польщею, розкол України; П. Тетеря, його пропольська політика; П. Дорошенко, турецька альтернатива.
Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний економічний університет Виконала: студентка групи ПР-11Деякі історики вважають, що саме в цей період своєї історії Україна як держава втратила свою останню можливість обєднати Право-та Лівобережжя в одну сильну політично, культурно та економічно незалежну країну Європи. На відміну від свого попередника, який намагався утримати в Україні соціальну рівновагу, Виговський повністю став на бік старшини та шляхти і взяв курс на закріпачення селян. руїна хмельницький виговський дорошенко 150-тисячна російська армія рушила до України, але під Конотопом 29 червня 1659 р. була повністю розбита козацькою армією Виговського і найманими полками, що складалися з татар, сербів, німців, поляків, волохів. Згідно з новими статтями, автономія України обмежувалася - царські воєводи разом з гарнізонами розміщувалися в Переяславі, Ніжині, Чернігові, Умані, Брацлаві; Київська митрополія підкорялася московському патріархату, гетьман не мав права призначати та зміщувати полковників, карати старшину, а також виступати в похід без царського дозволу, заборонялися відносини з іншими країнами, без дозволу царя українці навіть не могли переобрати гетьмана. Справжні ж статті в Москві були кардинально перероблені та доповнені, в них було проведено принцип повного підкорення України Москві, а митрополита Київського - Московському патріархату (про це в редакції 1654 року не було наіть згадки).Згідно Андрусівському перемирю, яке було укладено між Московським царством і Річчю Посполитою 30 січня 1667 р. в с. Андрусеві поблизу Смоленська, Українська держава була розподілена на дві частини: Правобережжя (крім Києва) залишалося під владою польського короля, а Лівобережжя й Київ з околицями передавалися під владу московського царя. Згідно з Бахчисарайською мирною угодою, укладеною між Московським царством, Туреччиною і Кримським ханством 13 січня 1681 р. в Бахчисараї (Крим) на 20 років, Лівобережжя, Запоріжжя і Київ визнавалися за Москвою, Південна Київщина, Брацлавщина, Поділля - за Стамбулом, а татари зберігали право кочувати в південних степах України. Вічний мир, підписаний між Московським царством і Річчю Посполитою 6 травня 1686 р. у Москві, закріплював основні положення Андрусівського перемиря. Цей договір став актом остаточного міжнародно-правового поділу Української держави на дві частини: Правобережжя залишалося під владою польського короля, а Лівобережжя та Запорізька Січ - московського царя.Таким чином, проаналізувавши причини та наслідки Руїни, хочу зробити висновок про те, що українська визвольна боротьба 1648-1676 закінчилася страшною поразкою для українського народу. Спроба обєднання українських земель в цей час мала місце, але загострення внутрішньополітичної ситуації, зумовлене постійним втручанням Росії, не дали, змоги це зробити. Москва каталізує багато неґативних антиукраїнських процесів: поступове обмеження самостійності, посилення адміністративної, фінансової i торговельної залежності України від російського уряду, розкол козацтва, провокування братовбивчих воєн, імперська орієнтація українського духовенства, розшматування української етнічної території, запровадження кріпосництва російського зразка, придушення будь-яких виявів національної самоідентифікації.
План
Зміст
Вступ
1 . Причини Руїни. Початок Руїни. Перше гетьманування Ю. Хмельницького. Іван Виговський
2 . Друге гетьманування Ю. Хмельницького. Війна з Польщею та розкол України
3 .Правобережжя. Павло Тетеря та його пропольська політика. Петро Дорошенко та турецька альтернатива. Третє гетьманування Юрія Хмельницького
4 .Лівобережжя. Іван Брюховецький та Демян Многогрішний. Проросійська орієнтація Івана Самойловича
5 . Наслідки Руїни
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
