Ірраціональний вимір сучасної організаційної культури - Автореферат

Феномен ірраціонального в організаційній культурі потребує комплексного філософського осмислення. До концептуального фундаменту даного дослідження також необхідно покласти розробки із загальних філософських питань культури - зокрема, таких авторів, як В.Андрущенко, Є.Бистрицький, А.Бистрова, В.Бодак, Д.Гудков, П.Гуревич, І.Дзюба, В.Заблоцький, С.Іконнікова, М.Каган, В.Каганський, Л.Коган, С.Кримський, Б.Парахонський, І.Предборська, Н.Скотна, М.Степико, В.Табачковський, В.Шинкарук. До ірраціональних характеристик організаційної культури дослідники звертаються лише побіжно, в поодиноких тезах, не формуючи цілісної концепції. Дисертація є складовою науково-дослідної роботи «Саморегуляція соціального організму країни» (державний реєстраційний номер 0105U000447), що виконувалась у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова протягом 2005-2007 рр., а також науково-дослідної роботи «Громадські організації як чинник демократизації суспільства» (державний реєстраційний номер 0108U000361), що виконується на замовлення Міністерства освіти і науки України з 2008 р. У рамках цих підходів і принципів застосовано методи дослідження:-абстрагування і узагальнення - для уточнення значення центрального концепту дослідження та для аналізу різноманітних підходів до вивчення феномену ірраціонального в організаційній культурі;У першому розділі «Світоглядно-методологічні засади дослідження ірраціонального в організаційній культурі» виконуються завдання зі створення історико-методологічного фундаменту концепції. Перший підрозділ - «Формування центрального концепту дослідження - «ірраціональний вимір організаційної культури»» - презентує результати послідовного аналізу понять «культура», «організація», «організаційна культура», «ірраціональне». Організаційна культура - це система матеріальних і духовних надбань колективу окремої організації, з якими ідентифікує себе його більшість, які виражають унікальність цієї організації і знаходять втілення в роботі персоналу. На тлі існуючих визначень ірраціонального та раціонального розкрито, що ірраціональний вимір організаційної культури - це просторово-часовий зріз, який викриває такі її властивості:-відсутність явного звязку із законами логіки і здорового глузду; «Багатовимірність філософських і спеціальнонаукових підходів до осмислення місця ірраціонального в організаційній культурі» - висвітлюються специфічні риси, яких набуває аналіз ірраціонального виміру організаційної культури з позицій психології, соціології, культурології, економіки та управління.«Сутність і зміст феномену ірраціонального в організаційній культурі» - проаналізовано елементарні форми прояву ірраціонального: інтуїцію, волю, відчуття, уяву, фантазію, осяяння, інсайт, віру, творчість. Обґрунтовано, що на нематеріальному рівні організаційної культури домінують дораціональні цінності-переконання, на діяльнісному - раціональні цінності-норми, на матеріальному - надраціональні цінності-символи. Продемонстровано, що компоненти ірраціонального в організаційній культурі доцільно розглядати на трьох ієрархічних рівнях: нижній - колективне несвідоме і архетипи; середній - втілення відчуттів, волі, інтуїції, уяви в поведінці працівників; верхній - безпосереднє використання ірраціонального на практиці (евристичні методи прийняття рішень, експериментування, інноваційні методи управління персоналом). Прикладні аспекти ірраціонального виміру організаційної культури як інструменту управління розкрито у виокремленні ірраціоналістичних складових управління організацією та в можливостях використання елементів ірраціонального у функціях управління: послідовних (плануванні, організуванні, стимулюванні, координуванні, контролюванні) і наскрізних (комунікації і прийнятті управлінських рішень).Робота репрезентує результати соціально-філософського аналізу ірраціонального виміру організаційної культури - системи матеріальних і духовних надбань колективу окремої організації, з якими ідентифікує себе його більшість, які виражають унікальність цієї організації і знаходять втілення в роботі персоналу. Під ірраціональним виміром організаційної культури розумівся її просторово-часовий зріз, сутністю якого є нелогічність, необґрунтованість, несистематизованість, ускладненість понятійного вираження, аналізу і міжособистісної трансляції. По-шосте - в розкритих механізмах змін організаційної культури на засадах раціонального (як логічна послідовність дій, підпорядкованих досягненню наперед визначеного образу організаційної культури), дораціонального (зміни організаційної культури постають як стихійний, проте досить органічний, соціальний рух) та надраціонального (що базується на точковому збудженні - на активізації нових ідей в локальній точці організації). На тлі сучасного домінування раціоналістичного підходу до організаційної культури виявлено основні можливості використання компонентів ірраціонального в управлінні організацією.

Основний зміст роботи