Ірраціональне в теоретичному знанні: антропологічно-ціннісні параметри та гуманітарно-методологічні потенції - Автореферат

Суперечливі тенденції розвитку новочасної та новітньої культури і науки як її невідємного елемента вже не одне десятиліття спонукають філософсько-методологічну думку шукати оновленого розуміння природи й конститутивних засад раціональності. Від адекватного розуміння світоглядно-методологічного потенціалу ірраціонального залежить успіх в усвідомленні закономірностей і колізій історичного розвитку науки і культури. Недооцінювати так звані “позараціональні” потенції необачно вже хоча б тому, що впродовж усієї історії людської культури на формування образу людини і філософської картини світу не менше, ніж наука, впливають міф, мистецтво, релігія, словесність. Особливої філософсько-методологічної загостреності проблема співвідношення раціонального та ірраціонального в людській життєдіяльності, мисленні, творчості, науковому пізнанні набуває саме наприкінці ХХ - початку ХХІ сторіччя, що зумовлене пост некласичною стадією розвитку науки. Дослідження потенціалу взаємодії раціонального та ірраціонального в теоретичному знанні покликане заповнити існуючі прогалини в методології пост некласичної науки і посприяти формуванню повноцінної картини світу ХХІ століття.Перший розділ “Ірраціональне в контексті становлення філософсько-методологічної рефлексії” містить аналіз теоретичних і методологічних вимірів кореляції раціонального й ірраціонального в історичній перспективі, а також оновлене розуміння когнітивних можливостей ірраціонального та його ролі в трансформації типів раціональності. Обидва феномени - мірно протилежні потенції будь-якого знання, зокрема й наукового. Раціональність - принципово відкрита, долає вузькі межі буденної і міфологічної свідомості, висвічує нові обрії мислення і водночас успадковує від міфології сакральну (тобто ірраціональну) свідомість, протиставляє її проф. зберігаючи, отже, “імунітет” проти вузько прагматичного застосування в соціумі й культурі. Раціональне й ірраціональне культивуються в синтезі, взаємодоповнюють одне в пізнанні й культурно-творчості. Аналіз потенціалу ірраціонального в знанні передбачає виявлення внутрішньо притаманних не лише гуманітарному, а й природничому знанню людських передумов та ціннісних можливостей, звязку та координації логіко-когнітивних основ і емоційно-естетичних, моральних імпульсів та застосувань змісту науки.У “Висновках” підсумовано результати дослідження: Проблема ірраціонального потенціалу теоретичного знання безпосередньо повязана з тенденціями оновлення наукової раціональності на основі дедалі більшої актуалізації її ціннісних аспектів. Ірраціональне - не “безлогічне”, “антинаукове”, “антикультурне”, а іманентний чинник повсякчасного розвитку, розширення горизонтів раціональності через актуалізацію її людської мірності, врахування естетичних, моральних, релігійних координат пізнання. Межа внутрішньої і зовнішньої відкритості раціональності відокремлює конструктивний потенціал органічної взаємодії раціонального й ірраціонального від різних форм анти-і псевдо раціональності. Естетичний потенціал ірраціонального специфічно проявляється в науковій творчості, процесі наукового відкриття, формулюванні загальних законів, аксіом, евристичних ідей, моделюванні досліджуваних явищ та ін., передбачає активізацію фантазійно-креативних, образно-синтетичних можливостей мислення в їх єдності з дискурсивно-аналітичними. Особливий пізнавальний потенціал притаманний і такому суто естетичному феномену як мистецтво, що здатне збагачувати науку та її методологію відповідними ціннісними та креативними імпульсами, сприяти трансформації парадигм науки.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У “Висновках” підсумовано результати дослідження: Проблема ірраціонального потенціалу теоретичного знання безпосередньо повязана з тенденціями оновлення наукової раціональності на основі дедалі більшої актуалізації її ціннісних аспектів. Ірраціональне - не “безлогічне”, “антинаукове”, “антикультурне”, а іманентний чинник повсякчасного розвитку, розширення горизонтів раціональності через актуалізацію її людської мірності, врахування естетичних, моральних, релігійних координат пізнання.

Когнітивний аспект ірраціонального виявляє себе на двох рівнях його розуміння: ірраціональне як: 1) нереалізований потенціал раціонального, що в перспективі підлягає логіко-дискурсивному оформленню;

2) предметність, неосяжна суто логічними засобами, але доступна освоєнню в контексті реалізації смислово-життєвих настанов людської свідомості. Розуміння раціональності як узгодження своєї позиції з перевершуючи її реальністю спонукає саме цю різницю і вважати за момент ірраціонального. Оптимальним є його аналіз у контексті відкритої, цілей раціональності, що розширює зовнішні та внутрішні межі науки, передбачає плюралізм альтернативних картин світу. Межа внутрішньої і зовнішньої відкритості раціональності відокремлює конструктивний потенціал органічної взаємодії раціонального й ірраціонального від різних форм анти- і псевдо раціональності. Саме цей потенціал взаємодії двох феноменів лежить в основі ціннісних зумовленого й гуманістичного спрямованого пізнання.

Ірраціональний потенціал науки значною мірою реалізується через актуалізацію естетичних параметрів і критеріїв знання та істинності. Логіко-дискурсивні та чуттєво-ціннісні аспекти наукового пізнання перебувають в іманентному звязку, до кінця не раціональний критерій краси є одним із важливих показників істинності. Естетичний потенціал ірраціонального специфічно проявляється в науковій творчості, процесі наукового відкриття, формулюванні загальних законів, аксіом, евристичних ідей, моделюванні досліджуваних явищ та ін., передбачає активізацію фантазійно-креативних, образно-синтетичних можливостей мислення в їх єдності з дискурсивно-аналітичними. Особливий пізнавальний потенціал притаманний і такому суто естетичному феномену як мистецтво, що здатне збагачувати науку та її методологію відповідними ціннісними та креативними імпульсами, сприяти трансформації парадигм науки.

Етичні та тісно повязані з ними релігійно-світоглядні ірраціональні потенції знання забезпечують можливість конституювання метафізичних і гуманістичних аспектів наукової предметності. Актуалізація цих потенцій уможливлює моральну координацію спрямованості досліджень і їх соціальних застосувань. Розуміння мірності наукового знання, що спирається на важливість ірраціонального потенціалу мислення в його синкретичному взаємозвязку з раціональністю, відіграє важливу роль у процесі трансформації сучасних уявлень про науковість, які далеко виходять за вузькі межі класичного раціоналізму на ґрунті подолання традиційного зближення методології природознавства й гуманітарного пізнання, виходу за межі закритої раціональності. Оновлені методологічні уявлення про потенціал ірраціонального в знанні зумовлюють більшу релевантність методології гуманітарних наук до засад суспільної, культурницької, комунікативно-особистісної самоорганізації. Це спонукає до вивчення соціальної реальності як такої, що не піддається однозначному лінійному моделюванню та прогнозуванню. Цілісність наукового, зокрема, гуманітарного знання мислиться з урахуванням культурної та смислової гетерогенності, інтерпретаційної динаміки значень і цінностей, здатних водночас до нелінійного синтезу, що уможливлює толерантну взаємодію індивідуальностей, культур, цивілізацій в єдності їх раціональних і ірраціональних потенцій.

1. Бродецький О.Є. Проблема ірраціонального потенціалу просвітницького світогляду Нового часу // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 130. Філософія. - Чернівці: Золоті литаври, 2002. - С. 32-35. ірраціональний пізнання дискурс

2. Бродецький О.Є. Проблема виховного потенціалу етикотеології І. Канта // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 148-149. Філософія. - Чернівці.: Золоті литаври - 2003. - С. 120-125.

3. Бродецький О.Є. Два образи віри: Кант і Кєркегор // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. - Дрогобич: НВЦ “Каменяр”, 2003. - Випуск сьомий. - С. 113-122.

4. Бродецький О.Є. Сотеріологічний смисл та антропологічна спрямованість теології І. Канта // Науковий вісник Чернівецького ун.-ту. Зб. наук. праць. Вип. 203-204. Філософія - Чернівці: Золоті литаври, 2004. - С. 293-297.

5. Бродецький О.Є. Проблема актуальності осмислення після просвітницького ірраціоналізму // Sententiae: наукові праці Спілки дослідників модерної філософії. Спецвипуск №1. - Вінниця: Універсум-Вінниця, 2004. - С. 54-61.

6. Бродецький О.Є. Соціально-ціннісні основи релігійності в психоаналітичній інтерпретації Е. Фромма // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 242-243. Філософія. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 135-141.

7. Бродецький О.Є. Світоглядно-гуманітарні засади естетичного знання: актуальні виміри інтерпретації // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 264-265. Філософія. - Чернівці: Рута, 2005. - С. 49-53.

8.Бродецький О.Є. Людинознавчо-ціннісний потенціал етики та естетики // Філософські проблеми людинознавства / За ред. М. Сидоренка. - Чернівці, 2005. - С. 200-207.

9. Бродецький О.Є. Ірраціонально-ціннісні пізнавальні потенції художньо-естетичної та наукової творчості //Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 309-310. Філософія. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 138-142.

10. Бродецький О.Є. Ірраціональні потенції знання крізь призму філософії науки // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 346-347. Філософія. - Чернівці: Рута, 2007. - С. 12-18.

Размещено на .ru