Теоретичний аналіз законодавчої бази, основні шляхи вдосконалення і місце систем стимулювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз загальних показників фінансово-господарської діяльності, показники оборотності капіталу, трансформації активів.
Актуальність роботи полягає в тому, що в умовах глобалізаційних та уінтеграційних процесів, які відбуваються в українській та світовій економіці та намагання України посилити свою позицію як конкурентоздатного субєкта світових економічних відносин постає нагальна потреба в удосконаленні механізму зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств. Зовнішньоекономічна діяльність, тобто міжнародний обмін товарами й послугами, належить до числа найбільш давніх форм міжнародних відносин. Виходячи з економічної доцільності, держава планує свою зовнішньоекономічну діяльність, яка відіграє важливу роль у розвитку економіки будь-якої країни (й України зокрема). У плані розвитку зовнішньоекономічної діяльності визначаються номенклатура й обсяги основних товарів, які мають змінити товарну структуру експорту та імпорту, головні напрями розвитку зовнішньоторгового обороту по окремих країнах, обсяг технічного й економічного сприяння країнам, які розвиваються, характер і обсяги кредитних операцій. Під час розробки планів проводяться розрахунки економічної ефективності зовнішньоторговельних операцій, експорту, імпорту та сумарного економічного ефекту відповідно до методики визначення економічної ефективності зовнішньої торгівлі; її ефективність визначається шляхом порівняння витрат на виробництво з витратами на імпорт.У всіх країнах, а особливо в країнах із перехідною економікою, де сталася широка лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, її державне регулювання є обєктивною необхідністю. До головних цілей державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні належать: ? забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку країни; Регулювання такої діяльності здійснюється за допомогою законів України, актів тарифного та нетарифного регулювання, економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансових, кредитних та ін.), рішень недержавних органів управління економікою, які ухвалюються відповідно до їхніх статутних документів, договорів, що укладаються між субєктами зовнішньоекономічної діяльності. У компетенцію Верховної Ради України входить ухвалення та зміна законів, затвердження основних напрямів зовнішньоекономічної політики та структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, укладання міжнародних угод, установлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності тощо. До територіальних органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності належать місцеві Ради народних депутатів та їхні виконавчі й розпорядчі органи, а також територіальні підрозділи органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.Відновлення внутрішнього економічного зростання - єдина мета, на яку повинно бути зорієнтовано регулювання розвитку зовнішнього сектору економіки України, що вимагає вжитку цілеспрямованих заходів політичних реформ, зокрема у сфері сприяння експорту, політики обмінного курсу та сприяння іноземним інвестиціям. Стратегічним напрямком державного регулювання зовнішньоекономічної сфери є проведення експортоорієнтованої політики підприємств, що передбачає оптимізацію структури експорту, розширення асортименту товарів та послуг, підвищення частки високотехнологічної продукції в загальному обсязі, пошук нових ринків збуту. Отже, спроби форсувати експорт підприємств за допомогою різкої девальвації національної валюти за умов несприятливих очікувань, високих політичних ризиків та інтенсивних потоків короткострокового капіталу можуть призвести до дестабілізації фінансової системи держави та зламу новостворюваних ринкових механізмів. Для цього слід реалізувати такі основні заходи з боку держави: у сфері валютної політики - стабілізація курсу гривні, зменшення валютних ризиків, повязаних з її нестабільністю. у сфері кредитної політики - створення на добровільних засадах за рахунок коштів підприємств у галузевих міністерствах Фондів підтримки експортного виробництва та цільових запозичень; введення пільгового кредитування виробництв, зорієнтованих на експорт наукомісткої та високотехнологічної продукції за рахунок покриття бюджетними коштами різниці між повною та пільговими ставками. у сфері страхування - формування страхового фонду для покриття можливих збитків, які виникають у звязку з появою непередбачених ситуацій, надання державних гарантій щодо кредитів на участь у міжнародних тендерах; сприяння страхуванню операцій з освоєння зовнішніх ринків. у сфері податкової політики - запровадження механізму, згідно з яким експортери не сплачуватимуть податок з прибутку на приріст експортної продукції, забезпечення гарантованого, своєчасного та повного повернення ПДВ у разі експорту продукції; підтримка виробників-експортерів наукоємної і високотехнологічної продукції шляхом врахування прибутку, що буде одержаний ними при експорті цієї продукції, у валовому прибутку при розрахунку податку на прибуток лише після закінчення року; звільнення експортерів від сплати податку на рекламу експортних товарів. у сфері митної політики - проведення митної та
План
Зміст
Вступ
1. Теоретичні засади розвитку ЗЕД підприємства
1.1 Теоретичний аналіз законодавчої бази розвитку ЗЕД підприємства
1.2 Основні шляхи вдосконалення ЗЕД підприємства
1.3 Місце і роль систем стимулювання розвитку ЗЕД підприємства
1.4 Планування діяльності ЗЕД підприємства
1.5 Маркетинг в ЗЕД та його вплив на ефективність діяльності підприємства
Висновки до розділу
2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства і його продукту
2.1.1 Опис підприємства
2.1.2 Опис продукції
2.1.3 Послуги підприємства
2.1.4 Організаційна структура підприємства
2.2 Аналіз загальних показників фінансово-господарської діяльності підприємства
