Розвиток змісту музично-фольклористичних дисциплін у системі вищої музичної освіти України (20-ті рр. ХХ – поч. ХХІ ст.) - Автореферат

РОЗВИТОК ЗМІСТУ МУЗИЧНО-ФОЛЬКЛОРИСТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН У СИСТЕМІ ВИЩОЇ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ (20-ті рр.Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Олексюк Ольга Миколаївна, Київський національний університет культури і мистецтв, завідувач кафедри теорії музики і музичного виховання Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Гупан Нестор Миколайович, Київський юридичний інститут МВС України, проректор з навчально-методичної роботи; Захист відбудеться “27” січня 2006 року о 16 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Спеціальних досліджень з проблеми теоретичних засад і практичних шляхів упровадження музично-фольклористичних дисциплін у систему вищої музичної освіти України поки що не створено. За цих умов набуває актуальності вдосконалення й упровадження в практику вищих навчальних закладів (ВНЗ) ефективних форм вивчення народної музики та навчання музично-фольклористичних дисциплін, дослідження історії становлення й розвитку педагогічних аспектів в галузі музичної фольклористики, історії вітчизняного музично-фольклорного традиційного виховання. Важливим для розуміння сутності тенденцій розвитку змісту вищої музичної освіти було вивчення їх на загальному тлі історії становлення національної системи освіти й педагогічної думки, що має місце у працях відомих вітчизняних істориків педагогіки (Л.Березівська, Л.Вовк, М.Євтух, Г.Кловак, О.Любар, Д.Федоренко, М.Стельмахович, О.Сухомлинська, М.Ярмаченко та ін.). Тому важливість обєктивного осмислення історичного досвіду розвитку музично-фольклористичних дисциплін у вітчизняній вищій школі, потреба в реформуванні змісту освіти на основі творчого використання спадщини минулого та недостатня наукова розробленість проблеми зумовили своєчасність і актуальність обраної теми дисертаційного дослідження: “Розвиток змісту музично-фольклористичних дисциплін у системі вищої музичної освіти України (20-ті рр. Науковий пошук здійснювався на основі науково-педагогічних та науково-фольклористичних підходів, скерованих на вивчення складних історико-педагогічних обєктів: системний і структурно-генетичний підходи дали змогу здійснити глибокий науковий аналіз процесів розвитку викладання музично-фольклористичних дисциплін у контексті соціальних, економічних та культурно-освітніх процесів, що відбувалися в Україні впродовж досліджуваного періоду. музичний освіта фольклористичний дисциплінаУ першому розділі - “Становлення змісту музично-фольклористичних дисциплін у музичній освіті кінця ХІХ - початку ХХ ст.” - досліджено генезис суспільної свідомості щодо ставлення до музичного фольклору як складової музичного виховання і освіти, висвітлено педагогічні засади впровадження музично-фольклористичних дисциплін у систему вищої музичної освіти України. В епоху Просвітництва увагу літераторів, музикантів, істориків привертають сільські обряди, поезія і музика. Вже після жовтневого перевороту К.Стеценко розробив проект організації музичного навчання в єдності всіх ланок: від школи до університету, в якому пропонував відкрити спеціальні музичні факультети, де студенти могли б отримати не лише кваліфікацію вчителя музики, але й дослідника та збирача музичного фольклору. У другому розділі - “Музично-фольклористичні дисципліни як складова змісту у вищих музичних закладах України (1920 - 1990 рр.)” - досліджено історію становлення навчальної літератури з фольклору та її основну проблематику, зясовано методологічні основи та звязок із суміжними дисциплінами, проаналізовано впровадження музичного фольклору в освіту й навчання за етапами: 1920 - 1950 роки, 1960 - початок 90-их років ХХ ст., визначено специфіку кожного з цих етапів, охарактеризовано шляхи становлення музично-фольклористичних дисциплін. Розроблялись основи жанрово-родової структури фольклору і методики його викладання, створювалась спеціальна навчальна література - посібники й підручники.Систематичне збирання і вивчення фольклору розпочинається за доби Просвітництва у XVIII ст., коли народжуються ідеї використання фольклорних традицій в освітній сфері, формується фольклористика, розпочинається публікація музичних записів фольклору, зявляються обробки народних пісень для голосу і фортепіано. Вирішальне значення для його становлення як навчальної дисципліни в цей час відіграли досягнення філологічних наук: прогресивні представники університетської професури опрацювали структуру жанрів фольклору, їх історичне значення, звязки з народним побутом, історією та інші теоретичні проблеми вивчення й викладання народної словесності. Філологи насамперед вивчали фольклор в рамках історії словесності (і як складову загального літературного процесу), а музиканти (музикознавці та композитори) віддавали перевагу фольклоризму.

Основний зміст дисертації