Розвиток життєтворчого потенціалу особистості юнацького віку - Статья

Розвиток життєтворчого потенціалу особистості юнацького вікуАртюхіна Наталія Вікторівна - кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології і психології розвитку особистості, Інститут математики, економіки і механіки, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. У статті наведено результати дослідження розвитку життєтворчого потенціалу особистості юнацького віку засобами арт-терапії. Розглядається думка про те, що життєтворчість, як діяльність особистості, що спрямована на проектування, планування, програмування і творче здійснення людиною свого індивідуального життя, має велике значення щодо розвитку й формування розвиненої індивідуальності, обєктом творчих діянь якої є її власне буття. Також роздивляється думка про те, що творчий підхід до формування й розвитку підростаючого покоління робить актуальними ці питання у юнацькому віці, оскільки саме в ньому відбуваються різкі, якісні зміни, які торкаються усіх боків розвитку особистості, формується її самосприйняття й самовідношення, на підставі яких у подальшому формуються особистісні відносини зі світом. Аналізується думка про те, що позитивно напрацьовані простори буття у юнацькому віці у подальшому можуть стати формою дії особистості - засобами творчої побудови і здійснення нею свого життя.Отже, творчий підхід до формування й розвитку підростаючого покоління задає вектор індивідуальних новаторських шукань за такими напрямками як життєтворчість, як спосіб вирішення життєвих завдань, вчинки в динаміці життєвого шляху особистості, образ її світу і регулювання нею подій індивідуального життя. Дуже актуальними ці питання, з нашої точки зору, становляться саме у ранньому юнацькому віці, оскільки саме в цьому віці відбуваються різкі, якісні зміни, які торкаються усіх боків розвитку особистості, формується її самосприйняття й самовідношення, на підставі яких у подальшому формуються особистісні відносини зі світом. Динамічний характер розвитку, активне формування теоретичного, розмірковуючого мислення, з одного боку, та соціальна незрілість особистості раннього юнацького віку, її обмежений життєвий досвід - з другого, призводять до того, що збудувавши будь - яку теорію, зробивши висновки, така особистість сприймає "власну творчість" за реальність, в якій починає діяти, і яка може призвести до не завжди бажаних нею результатів. Морозової та ін., в корекції власної життєтворчості особистості раннього юнацького віку може допомогти саме арт-терапія, яка, в силу власної великої ресурсності, надає можливість у безпечному просторі відреагувати негативні емоції та почуття, перенавчитись взаємодії з оточуючими, проробити та випробувати програму нових ефективних дій із собою та довколишнім середовищем [2;3]. Саме ці позитивно напрацьовані простори у подальшому можуть стати формою дії особистості раннього юнацького віку - засобами творчої побудови і здійснення особистістю свого життя.Проведене дослідження розвитку життєтворчого потенціалу особистості раннього юнацького віку засобами арт-терапії доводить, що навчання життєтворчості повинно починатися як можна раніше, оскільки позитивно напрацьовані емоційні простори в подальшому становляться формою дії людини. Мистецтво, як потужний фактор впливу на особистість, здатне допомогти сформувати арт-терапевтичну культуру представників раннього юнацького віку, яка розуміється як культура використання ними отриманих арт-терапевтичних знань, умінь і навичок в процесі власної життєтворчості.