Розвиток жіночої освіти на Волині (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукНауковий керівник - кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Мацейків Тетяна Іванівна, Інститут педагогіки АПН України, старший науковий співробітник лабораторії історичної освіти Захист відбудеться "10" жовтня 2002 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. З дисертацією можна ознайомитись в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. У дисертації відтворено історію розвитку жіночої освіти на Волині у кінці XVIII - на початку ХХ ст.; проаналізовано стан вивченості обраної проблеми у науково-педагогічній, історичній та соціально-психологічній літературі; виявлено історичні і соціально-культурні передумови формування системи жіночої освіти в регіоні; визначено етапи її становлення та основні тенденції розвитку; охарактеризовано роль Міністерства народної освіти і відомства православного віросповідання у розвитку загальноосвітньої жіночої школи; висвітлено специфіку організації професійної та позашкільної освіти волинських жінок, виділено основні напрямки їх освітньо-виховної та культурної діяльності; здійснено класифікацію існуючих в губернії освітніх інституцій для жінок; розкрито особливості законодавчого забезпечення і фінансування жіночої освіти, матеріально-технічного і науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу основних освітніх закладів для жінок. Установлено, что первопричинами становления системы женского образования в регионе следует считать активную деятельность волынского православия (Х - XVI ст.), которая обеспечивала развитие женского воспитания и образования в соответствии с особенностями украинской ментальности и традициями православной веры, а также православно-католическое противоборство (XVI - XVII ст.), в основе которого - использование силы женского влияния на сознание детей и мужчин.Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті та ряд інших документів у галузі освіти передбачають наявність регіонального компоненту, покликаного відображати у змісті та структурі освіти як етносоціальну і природничо-географічну своєрідність регіонів, так і специфіку їх історії, культури, національних традицій. У звязку з цим особливого значення набуває вивчення організації та діяльності навчально-виховних закладів для жінок на теренах великих самобутніх українських регіонів, одним з яких, безперечно, є Волинь, де у кінці XVIII - на початку ХХ століття сформувалась своєрідна системи освіти й виховання жінок. Це, насамперед, стосується необхідності врахування традицій жіночої освіти в розбудові новостворених жіночих гімназій, ліцеїв, позашкільних навчальних закладів для жінок, потреби застосування гендерного підходу до реформування змісту освіти. Проблема становлення жіночої освіти завжди була у полі зору науковців. Отже, важливість обєктивного осмислення історичного досвіду розбудови жіночої освіти в Україні, необхідність реформування змісту освіти на основі творчого використання спадщини минулого, а також відсутність фундаментальних історико-педагогічних досліджень у цій галузі зумовили актуальність і вибір теми дисертації: "Розвиток жіночої освіти на Волині (кінець XVIII - початок ХХ століття)".У першому розділі - "Становлення жіночої освіти на Волині в кінці XVIII - першій половині ХІХ століття" - виявлено історичні та соціально-культурні передумови формування системи жіночої освіти, визначено початкові етапи її становлення й основні тенденції розвитку, проведено систематизацію існуючих у губернії у першій половині ХІХ ст. навчально-виховних закладів для жінок. Віддаленість від політичних та культурних центрів; послідовна підкореність різним за культурними, економічними та політичними рівнями урядам - литовському, польському, російському; незмінна прикордонність; промислова нерозвинутість; національна та релігійна строкатість - зробили край неординарним зразком контамінації різних культур та нашарування мовних стихій (української, литовської, польської, російської, єврейської, німецької, чеської), виявили розмаїття поглядів на аксіологічні проблеми соціалізації жінок, їх освітні та виховні ідеали. Становленню системи жіночої освіти на Волині сприяли традиції виховання та навчання, сформовані у Х - XVI ст. православним духовенством, а також досвід доби релігійного протиборства (1569 - 1773 рр.), який відобразив реформаторські ідеї щодо освіти жінок, занесені на Волинь протестантською хвилею, і виявив у освітянському просторі регіону домінування клерикальної освіти й виховання та високий рівень громадської активності волинських жінок.