Розвиток земельного менеджменту в системі управління земельними ресурсами - Автореферат

“ГОЛОВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ”Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Горлачук Валерій Васильович, Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Третяк Антон Миколайович, Українська академія аграрних наук, віце-президент Академії (м. Київ) кандидат економічних наук Шворак Анатолій Максимович, директор Державного підприємства “Волинський науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою” (м. Захист відбудеться “14” вересня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.865.01 при ДП “Головний науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою” за адресою: 03151, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДП “Головний науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою” за адресою: 03151, м.Процес формування ринкової економіки в Україні, зумовлений обєктивними законами розвитку суспільства й економіки, накладає свій відбиток на високі вимоги до раціонального використання й охорони земель. Вирішальне значення у розвязанні цих проблем належить науково обґрунтованій системі земельного менеджменту. Актуальність розвитку земельного менеджменту в Україні випливає з того, що завдяки йому досягається умова стабілізації дієздатності системи управління земельними ресурсами, зростає можливість підвищення соціальної, еколого-економічної ефективності використання землі. Багатогранність поставленої проблеми зумовила необхідність розвязання таких завдань: поглибити теоретичні основи розвитку раціонального землекористування; дослідити передумови розвитку земельного менеджменту; розробити теоретико-методологічні основи земельного менеджменту; виявити та узагальнити основні фактори впливу на функціонування земельного менеджменту як системи, що спрямована на вирішення проблем забезпечення раціонального землекористування; обґрунтувати шляхи удосконалення системи земельного менеджменту з метою підвищення ефективності землекористування; розробити науково-методичні засади визначення ефективності земельного менеджменту в системі управління земельними ресурсами. Для досягнення мети дисертаційної роботи широко використовувалися методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (при формуванні умовиводів екологобезпечного землекористування та ін.); метод порівняння (визначення наукової сутності “менеджменту” і “управління” та “менеджера” і “керівника” та ін.); аналізу і синтезу (наукові основи системи управління земельними ресурсами, земельного менеджменту); монографічний (для детального вивчення і опису факторів впливу на ефективність земельного менеджменту та ін.); системно-структурний (визначення системності земельного менеджменту та ін.); методи наукового узагальнення (вдосконалення механізму земельного менеджменту на основі теорії і практики землекористування, управління земельними ресурсами та ін.); експериментальний (обґрунтування ефективності використання бази даних) тощо.У першому розділі “Теоретичні засади розвитку раціонального землекористування” відзначено, що у звязку з реформуванням економічної системи України, ліквідацією монополії власності держави на землю актуальною залишається проблема створення системи управління земельними ресурсами, яка є гарантією реалізації політичного курсу держави щодо розвитку сталого землекористування. Причому у ланцюгу “управління - земельні ресурси” винятково важливе місце належить земельному менеджменту. Дисертант, дослідивши недосконалість методологічного апарату земельного менеджменту, ставить питання, насамперед, розкрити наукову сутність “менеджменту”, “управління”, їх вплив на процеси, що проходять у землекористуванні. З цього приводу пропонується прийняття Закону “Про управління земельними ресурсами”, який на законодавчому рівні визначить принципи, стратегію, тактику, функції, методи, механізми та структуру управління земельними ресурсами України, забезпечить розвязання завдань ефективного використання та підвищення цінності земельних ресурсів, створення оптимальних умов для суттєвого зростання соціального, інвестиційного і виробничого потенціалу землі, перетворення її у самостійний фактор розвитку економіки України. У другому розділі “Аналіз і розвиток наукових основ земельного менеджменту” на підставі дослідження існуючих цінностей теоретичних основ менеджменту, економіки, землевпорядкування, екології тощо, вперше на основі системного принципу, сформульовано методологічні засади земельного менеджменту, який спрямовано на вирішення проблеми раціонального використання і охорони земель, концептуального збагачення науки управління.У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, здійснено теоретичне узагальнення, що виявляється у формуванні основ земельного менеджменту в системі управління земельними ресурсами, який спрямований на вирішення проблем раціонального використання та охорону земель. Але навіть зміна форм власності на землю і господарювання ще не дає повної відповіді на існуючу проблему.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ