Розвиток залізничного транспорту України - Курсовая работа

Стабільне функціонування залізничного транспорту є необхідною умовою для забезпечення обороноздатності, національної безпеки і цілісності держави, підвищення рівня життя населення. За природними географічними умовами Україна належить до держав, які мають всі необхідні дані для торгових контактів із зарубіжними країнами через залізничний транспорт.В широкому значенні слова сучасний транспорт - це великий та складний комплекс народного господарства, в рамках якого діють як самостійні галузі різні види так званого магістрального транспорту, а також міський та промисловий транспорт. Незважаючи на адміністративно-господарську самостійність, всі види транспорту знаходяться в відомому взаємозвязку та чинять істотний вплив як на перевезення, так і на кінцеві технічно-економічні результати діяльності. Взаємозвязок всіх видів транспорту дозволяє говорити про єдину транспортну систему України, яка виступає в якості однієї з базових галузей народного господарства, допомагаючи обєднанню всіх економічних районів країни в єдиний господарський комплекс і комплексному розвитку кожного економічного району. Від степені розвитку та ефективності роботи транспорту залежить безперебійність взаємодії всіх галузей народного господарства та підприємництва, сучасність міжгалузевих та міжрайонних постачання різноманітної продукції. Основні виробничі фонди (ОВФ) залізниці складають біля 9% вартості всіх галузей народного господарства України.Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" сьогодні складається :-6 залізниць, що обєднують всі області України -інвентарний парк вантажних вагонів - 174939 од. -інвентарний парк пасажирських вагонів - 7025 од. Залізниці є базовою галуззю економіки України та являють собою найважливіший, стрижневий елемент транспортної системи. За густотою залізниць Україна займає провідне місце серед країн СНД і наближається за цим показником до європейських країн: Франції, Італії, Румунії.На сьогодні реалії Укрзалізниці такі: прагнення збільшити темпи економічного розвитку галузі з абстрактної категорії в конкретну реальну перспективу. Головний принцип подальшого функціонування залізничного транспорту України - це збереження нинішнього потенціалу національної залізничної системи, її ролі як однієї з базових галузей економіки України, зміцнення її позицій на ринку транспортних послуг. Залізниці України взаємодіють із залізницями 7 сусідніх країн через 56 пунктів перетину кордону та з 13 основними морськими портами Чорного та Азовського морів та р. Тому розвиток міжнародних транспортних коридорів в Україні віднесено до найголовніших напрямків інтеграції Українських залізниць у міжнародну транспортну систему. Беручи до уваги той факт, що в Україні практично відбувся розподіл вантажів між автотранспортом (споживчі товари, контейнерні перевезення, тощо) та залізницями (масові вантажі), перерозподіл між ними у перспективі не буде носити кардинального характеру.У розгляді транспортного комплексу України варто приділити увагу розміщенню даного виду транспорту та його регіональним відмінностям. Що стосується густоти сітки залізничних колій, то в Україні ця цифра коливається від 40 до 80 км / на 100 км.кв., цей показник досить високий для світових масштабів.У 1832 році у Франції зявилася перша залізниця між Ліоном і Сент-Эт’еном довжиною 58 км., а в 1837 році - у Росії (Петербург-Царське Село - Павловск). Необхідність будівництва залізниць на Україні виникла вже давно. Україні потрібні були залізниці для вивозу продукції сільського господарства головним чином з родючого Південно-Західного краю і продукції промисловості - з районів Донбасу і Кривого Рога. Відповідно до цього на Україні виникло три основних осередки будівництва залізниць: Південно-Західний край, в районі якого поступово виникала мережа Південно-Західних залізниць; промисловий район Донбасу і Кривого Рога, в районі яких виникали Донецька і Катерининська (Сталінська) залізниці; для звязку центра з морем і з промисловими районами України будувалась мережа Південних залізниць. Першою такою залізницею була магістраль Костянтинівка - Єленовка, яка стала до ладу у 1872 р.З цими характеристиками повязані обсяги роботи галузі, залежно від чого транспортні вузли поділяють на малі, середні та великі з активним (як правило, вузли-центри добувної промисловості, де переважає відбуття) та пасивним (вузли-центри обробної промисловості, де переважає прибуття) транспортним балансом. Транспортні вузли виділяють також за територіально-функціональним призначенням (розвитком міжсистемних соціально-економічних звязків) і характером експлуатаційної роботи: ті, які обслуговують переважно транзитні пасажирські та вантажні потоки, в тому числі перевалочні; ті, які, крім того, обслуговують місцеві промислові підприємства і потреби населення міста; місцеві, які не виконують транзитних операцій.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Значення залізничного транспорту в Україні

1.1 Структурний аналіз залізничної системи України ,організаційно-управлінська структура

1.2 Галузева і функціональна структура

1.3 Територіальна структура

Розділ 2. Чинники формування залізничного транспорту в Україні

2.1 Історичні чинники

2.2 Соціально-економічні чинники

2.3 Природно-екологічні чинники

Розділ 3. Сучасний стан та перспективи розвитку залізничного транспорту України

3.1 Перспективи розвитку залізничного транспорту

3.2 Проблеми розвитку швидкісного руху залізничного транспорту

Висновки

Література