Історія виникнення та розвиток перших європейських газет. Поява професії журналіста та спосіб подачі газетних новин. Нова система обміну інформацією і передумови до створення англійських інформбюро. Становлення перших журналів та використання реклами.
Газета, що починалася словами "Relation: Aller Furnemmen", була надрукована в січні 1609 року у вільному імперському місті Страсбурзі, і в ній були поміщені новини з Кельна, Антверпена, Риму, Венеції, Відня і Праги. Редактором-видавцем цього тижневика став друкар Іоганн Каролюс, що раніше займався складанням рукописних листків новин. Газета, що починалася словами "Relation: Aller Furnemmen", була надрукована в січні 1609 р. в місті Страсбурзі, і в ній були поміщені новини з Кельна, Антверпена, Риму, Венеції, Відня і Праги. Редактором-видавцем цього тижневика став друкар Іоганн Каролюс, що раніше займався складанням рукописних листків новин. Починаючи з 1609 р. щотижневі періодичні друкарські видання стали швидко поширюватися по всій Європі: у 1610 р. друкарський тижневик "Ordinari Wohenzeitung" почав видаватися в Базелі, в 1615 р. до Базеля приєдналися Франкфурт-на-Майне і Відень.Ускладнення економічного і політичного життя Європи в кінці XVI - початку XVII ст., розширення торгівельних і культурних контактів між європейськими країнами вимагали створення нової системи обміну інформацією. У XVI-XVII ст. у багатьох країнах Європи зявилися державні поштові служби, що прискорили процес обміну інформацією. Необхідність здобуття оперативної інформації, як в господарської області, так і в політичній привела до того, що в крупних торгівельних і політичних центрах в кінці XVI ст стали зявлятися інформаційні листки, що повідомляли про проведення ярмарків, про конюнктуру цін, про прибуття товарів в порт, а також рукописні газети, покликані вгамувати "інформаційний голод". Попередниками перших газет стали венеціанські рукописні газети, що зявилися в цьому найбільшому економічному і фінансовому центрі Європи в другій половині XVI ст Слово "газета", що увійшло до більшості європейських мов, походить від назви старовинної дрібної венеціанської монети (gazzetta), яку читачі платили за даний інформаційний листок. Інформація, поміщена в них, не була підписана і містила новини про різні події, що відбувалися в Італії (виключаючи саму Венецію) і за її межами.Газета, що починалася словами "Relation: Aller Furnemmen", була надрукована в січні 1609 р. в місті Страсбурзі, і в ній були поміщені новини з Кельна, Антверпена, Риму, Венеції, Відня і Праги. Починаючи з 1609 р. щотижневі періодичні друкарські видання стали швидко поширюватися по всій Європі: у 1610 р. друкарський тижневик "Ordinari Wohenzeitung" почав видаватися в Базелі, в 1615 р. до Базеля приєдналися Франкфурт-на-Майне і Відень. (а може бути, і раніше), Міхель фон Айтцинг видавав двічі в рік підбірку політичних і військових подій за півріччя під назвою "Relatio Historica" ("Історичний вісник") і продавав своє видання осінню і весною на франкфуртських книжкових ярмарках. Швидке поширення друкарських періодичних видань, а в період з 1609 по 1700 рр. лише в Германії фахівці зафіксували ходіння близько 200 газет, пояснювалося збільшеним рівнем друкарської справи, зростанням міст і збільшенням попиту на різну інформацію з боку міського населення, основним споживачем даного типа друкарської продукції. У Англії в 1538 р. був ухвалений закон, згідно якому будь-який друкар повинен був отримати королівський патент на свою діяльність, а цехова організація друкарів - "Компанія книговидавців" - була зобовязана не лише представляти друкарські матеріали на попередню цензуру, але і стежити за діяльністю членів свого цеху.видавництва Борна - Арчера і Баттера тимчасово обєдналися для спільного видання тижневика і запросили Гейнсфорда як редактора. Гейнсфорд, прошедший ірландські війни і що багато подорожував, володів не лише солідним життєвим досвідом, але і талантом редактора (деякі дослідники вважають Гейнсфорда першим англійським журналістом, а сучасники називали його "продавцем новин" - "newsmonger"). Хоча імя Гейнсфорда не зявлялося на сторінках газети, з його приходом в періодичні видання Борна і Баттера змінився стиль подачі новин. У комедії Бена Джонсона "Ськлад новин" (1625) видання Натаніеля Баттера іменуються "щотижневим шахрайством ради наживи", а подібного роду журналістика представляє епоху, яка "може бачити своє безумство або голод і спрагу по друкарських брошурах новин, що видаються щосуботи, самодельщине, висмоктаною з пальців, і правди, що не містить ні слова; а більшого нещастя в природі або гіршої плями на епосі і бути не може". Падре Жозеф (у миру - Франсуа Леклерк дю Трамбле), що залишив баронський титул ради чернечого ордена капуцинів, був самою довіреною особою кардинала Рішельє, його справжнім alter ego.Починаючи з 1642 р. і до скидання Стюартов ні у короля, ні в парламенту не було сил, аби приборкати пресу. Але це не означає, що видавці були захищені від можливих репресій, той же Семюель Пік, призвавши до примирення з королем, відразу ж опинився у вязниці. Інтереси короля відстоювала очолювана Джоном Беркенхедом г
План
Зміст
Вступ
1. Розвиток європейських газет
1.1 Історія виникнення перших європейських газет
1.2. Газетна європейська періодика
2. Розвиток перших європейських інформбюро
2.1 Передумови до створення європейських інформбюро
2.2 Англійські інформбюро
3. Поява перших журналів Європи
3.1 Становлення перших журналів Європи
3.2 Англійська освітня журналістика
3.3 Європейська періодика 19 століть
3.4 Поява інформаційних агентств і перших рекламних кампаній
Висновок
Список літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
