Розвиток воєнного мистецтва українського козацького війська у війнах першої чверті XVII століття - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі Історії війн і воєнного мистецтва Національної академії оборони України. Науковий керівник - заслужений діяч науки і техніки України, доктор історичних наук, професор Рибак Микола Іванович, начальник кафедри Історії війн і воєнного мистецтва Національної академії оборони України. Офіційні опоненти: - доктор історичних наук, професор Трофимович Захист відбудеться “24” листопада 2000 р. о 14 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради К 35.052.15 у Державному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України за адресою: 79046, м.Львів-12, вул.За цей час український народ створив свої власні збройні сили - Військо Запорозьке, воєнне мистецтво якого було високо оцінено тогочасною Європою. Обгрунтуванням необхідності проведення даного дослідження є відсутність наукових праць, де був би узагальнений досвід будівництва українського козацького війська в першій чверті XVII століття та його застосування у війнах того часу з глибоким аналізом форм і способів збройної боротьби, що висвічує їх новизну. Актуальність обраної теми полягає у тому, що для сучасної української історії воєнного мистецтва воєнні дії, які відбувалися у той час за участю Війська Запорізького і у ході яких складалися або знаходили нове підтвердження найважливіші принципи воєнного мистецтва, що зберегли своє значення до нашіх днів, становлять значний інтерес. Дисертація виконана відповідно до плану та програм науково-дослідної роботи з історії воєнного мистецтва, що здійснюється кафедрою історії війн і воєнного мистецтва Національної академії оборони України та відповідно до наукових заходів Національної академії оборони України. Задачі дослідження: узагальнення досвіду застосування українського козацького війська у війнах першої чверті XVII ст.; визначення основних факторів, які впливали на розвиток Війська Запорозького та його воєнного мистецтва в першій чверті XVII ст.; дослідження характерних рис воєнного мистецтва українського козацького війська того часу; надання практичних рекомендацій щодо використання матеріалів дослідження у подальшому вирішенні проблем воєнно-історичної науки, у навчальному процесі ВВНЗ, а також у військово-патріотичній, виховній та воєнно-науковій роботі.На широкому історичному тлі ці історики проаналізували і розкрили питання генези запорозького козацтва, його чисельності, озброєння, військової та фортифікаційної майстерності, без чого просто не можливе вивчення воєнного мистецтва Війська Запорозького. Деякою мірою розкривають прийоми ведення війни і бою українськими козаками. Проте й у них комплексного дослідження, де був би узагальнений досвід будівництва Війська Запорозького та його застосування у війнах першої чверті XVII століття з глибоким аналізом форм і способів збройної боротьби, що висвічував би їх новизну, немає. Поєднання архівних матеріалів з опублікованими документами, науковими працями та виданнями преси, суттєво розширило джерельну базу дисертації, дозволило більш якісно дослідити процес розвитку воєнного мистецтва Війська Запорізького у війнах першої чверті XVII ст., визначити його характерні риси та розкрити основні способи і форми збройної боротьби з висвітленням їх новизни. Провідна роль військового елементу у цій організації виявлялася у тому, що козацька військова адміністрація контролювала усі сфери життя, а кожен козак був не тільки громадянином, але й воїном.

Основний зміст роботи