Уява як особлива форма організації психіки людини. Вікові особливості розвитку уяви. Загальна характеристика уяви у молодшому шкільному віці. Ефективність впровадженого циклу занять з розвитку уяви молодших школярів засобами вербальних ігор Джанні Родарі.
При низкой оригинальности работы "Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Актуальність дослідження полягає в тому, що уява є важливою передумовою для засвоєння знань, які потребують вміння уявити те, що в даний момент неможливо сприйняти безпосередньо. Важливо розвивати уяву в молодшому шкільному віці, щоб школярі вчились швидко орієнтуватись в різних ситуаціях і вирішувати задачі без безпосереднього втручання практичних дій. Якщо не розвивати уяву в молодшому шкільному віці, то в майбутньому можуть виникнути проблеми з творчістю, з плануванням особистої діяльності, з відтворенням інформації. В молодшому шкільному віці провідним видом діяльності стає навчання, а засвоєння знань залежить від уяви. Саме визначення важливості розвитку уяви в молодшому шкільному віці зумовило вибір наступної теми курсової роботи: Розвиток уяви молодших школярів за рекомендаціями Джанні Родарі.Згідно з психологічним тлумачним словником, уява - це психічна діяльність, що полягає у створенні подумки уявлень і ситуацій, котрі ніколи не переживалися людиною в дійсності [3, 586]. Уява є специфічним видом людської діяльності, що виникає і розвивається в ході вирішення проблемної ситуації, уява виражається в побудові програми поведінки подумки. Уява - це особлива форма організації психіки людини, яка проявляється у створенні нових образів і думок, на основі яких виникають нові дії та предмети. Людина, наділена уявою, відривається від реальної дійсності, наче виходить поза себе, поза свідомість: її уявленнями керує не дійсність, а уява. Дудецький [5, 66] зазначає, що уява однієї людини може відрізнятись від уяви іншої рядом якостей, з яких найбільш суттєвими є сила, ширина та критичність.Для дослідження рівнів розвитку уяви молодших школярів було обрано методику «Малюнок» із книги «Психодіагностика» Р.С. Дослідження рівнів розвитку уяви молодших школярів проводилось у Новомиколаївській Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. Як видно з таблиці 2.1.1., 55% молодших школярів мають середній рівень розвитку уяви, 35% - низький, і лише 10% - високий. Дослідження рівнів розвитку уяви молодших школярів показало, що 35% досліджуваних школярів мають низький рівень розвитку уяви, 55% - середній, і лише 10% - високий На основі цього було вирішено розробити спеціальний цикл занять, спрямований на розвиток уяви молодших школярів (додаток В). Для впровадження циклу занять з розвитку уяви молодших школярів було складено план послідовної роботи - таблиця 2.2.1.В молодшому шкільному віці провідним видом діяльності стає навчання, а уява є важливою передумовою для засвоєння знань, які потребують вміння уявити те, що в даний момент неможливо сприйняти безпосередньо, тобто засвоєння знань залежить від уяви. В молодшому шкільному віці уява досить активна, отже, її можна якнайширше використовувати у навчальній діяльності. Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з метою обґрунтування поняття «уява», виявлення видів та специфіки уяви. Уява - це особлива форма організації психіки людини, яка проявляється у створенні нових образів і думок, на основі яких виникають нові дії та предмети. Проаналізовано вікові особливості розвитку уяви молодших школярів.В цій методиці дітям пропонують стандартний аркуш паперу і фломастери (не менше шести різних кольорів). Діти отримують завдання вигадати і намалювати яку-небудь картину. 0 балів дитина отримує тоді, коли центральний обєкт її малюнку зображено досить схематично, без детальної обробки його деталей. Якщо образи банальні, нецікаві, не справляють враження на глядачів, то фантазія дитини оцінюється в 0 балів. Якщо образи малюнку зацікавили глядача і викликали відповідні емоції, але цікавість разом з реакцією швидко ущухає, то уява дитини отримує оцінку 1 бал.Рівні розвитку уяви молодших школярів на етапі первинної діагностикиПотрібно скласти розповідь, використовуючи ці слова. Вправу можна проводити з обмеженнями, наприклад, придумати розповідь зі словами, що починаються тільки з букви А або Б і т.д [39, 96-97]. Пропонується будь-яке слово, наприклад «лимон».
Вывод
В молодшому шкільному віці провідним видом діяльності стає навчання, а уява є важливою передумовою для засвоєння знань, які потребують вміння уявити те, що в даний момент неможливо сприйняти безпосередньо, тобто засвоєння знань залежить від уяви. В молодшому шкільному віці уява досить активна, отже, її можна якнайширше використовувати у навчальній діяльності.
1. Проаналізовано психолого-педагогічну літературу з метою обґрунтування поняття «уява», виявлення видів та специфіки уяви.
Дослідженням розвитку уяви займались такі психологи та педагоги: А.Я. Дудецький, В.А. Крутецький, В.В. Давидов, В.С. Мухіна, Дж. Родарі, Д.Б. Ельконін, Л.М. Фрідман, Л.С. Виготський, О.М. Дьяченко, Р.С. Нємов, С.Л. Рубінштейн та інші.
Уява - це психічний процес, який полягає у створенні нових уявлень, думок і образів на основі минулого сприйняття, набутого досвіду, наявних знань.
Уява - це особлива форма організації психіки людини, яка проявляється у створенні нових образів і думок, на основі яких виникають нові дії та предмети. Основне завдання уяви - спрогнозувати очікуваний результат до його здійснення.
Проаналізовано вікові особливості розвитку уяви молодших школярів. Згідно з періодизацією психічного розвитку дитини Д.Б. Ельконіна, молодшими школярами вважають дітей віком від 6/7 до 10/11 років, які навчаються у 1 - 4 класах сучасної школи. Цей період характеризується інтенсивним розвитком уяви, що зумовлюється процесом отримання різносторонніх знань і їх використанням на практиці. Молодший шкільний вік характеризується як найбільш сприятливий для розвитку уяви. Уява в молодшому шкільному віці - це один з найважливіших психічних пізнавальних процесів. Справжнє засвоєння будь-якого навчального предмета неможливе без активної діяльності уяви, без уміння уявити те, про що пишеться в підручниках, про що говорить вчитель. У молодших школярів вже розрізняють кілька видів уяви. Розвиток уяви в молодшому шкільному віці проходить дві основні стадії. На першій стадії особливістю уяви є опора на конкретні предмети і їх властивості. Відтворювані в даному випадку образи характеризуються незначною переробкою чуттєвого матеріалу і уявлень. Вони носять схематичний, фрагментарний характер і відображають лише зовнішні найбільш яскраві ознаки предметів. Інакше кажучи, на першій стадії переважає відтворююча уява. Друга стадія розвитку уяви характеризується збільшенням кількості розкритих ознак і властивостей. Уява стає все більш керованим процесом. До кінця молодшого шкільного віку, поряд з відтворюючою уявою, важливу роль у психічній діяльності учнів починає грати творча уява, посилюється реалізм уяви.
Молодший шкільний вік має найбільше можливостей для розвитку уяви. Активна уява - це ефективний спосіб пізнання навколишнього світу, можливість вийти за межі особистого практичного досвіду, важлива психологічна передумова розвитку творчого підходу до світу. Успішний розвиток уяви можливий при створенні певних умов, які сприятимуть цьому процесу. До таких умов можна віднести: - ранній фізичний та інтелектуальний розвиток дітей;
- самостійне вирішення дітьми завдань, які вимагають максимального використання творчих здібностей;
- надання дітям свободи у виборі діяльності, чергуванні різних її видів, тривалості заняття однією справою;
- допомога дорослих, але не підказки;
- комфортна психологічна обстановка, заохочення дорослими прагнень дітей до творчості.
Ми ознайомились із загальними аспектами розвитку уяви в молодшому шкільному віці. Уява дуже важлива для загального розвитку молодших школярів, для становлення особистості, формування життєвого досвіду. Отже, необхідно стимулювати розвиток уяви, і в той же час використовувати для оптимізації навчальної діяльності. Цьому сприяють наведені в курсовій роботі методи, які є достатньо простими у виконанні та доступними дітям і дорослим. В запропонованих методах можна змінювати умови, модифікувати завдання, ускладнювати їх для розширення «поля гри уяви». В молодшому шкільному віці найкращим методом для розвитку є ігрова діяльність. Ігри можна використовувати і під час відпочинку, і в навчальному процесі. Слід також памятати, що розвиток уяви в молодшому шкільному віці можна стимулювати також читанням художньої літератури, переглядом картин, кіно, відвідуванням театрів та ін. Завдяки знайомству з мистецтвом образи уяви стають більш повними і яскравими.
2. Виявлено рівні розвитку уяви молодших школярів. Було проведено дослідження серед учнів другого класу Новомиколаївської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1. Для діагностики обрано методику «Малюнок» із книги «Психодіагностика» Р.С. Нємова. Спосіб оцінювання розвитку уяви молодших школярів через малюнки вибраний не випадково. Даний вибір відповідає наглядно-образному і наглядно-дієвому видам мислення. Фантазія молодших школярів найповніше проявляється саме у відповідному виді творчої діяльності. Проаналізувавши отримані дані, дізнались, що 35% досліджуваних школярів має низький рівень розвитку уяви, 55% - середній, і лише 10% - високий. Це свідчить про необхідність цілеспрямованого розвитку уяви молодших школярів.
3. Розроблено спеціальний цикл занять щодо підвищення рівня розвитку уяви молодших школярів.
Було проаналізовано психолого-педагогічну літературу з проблем розвитку уяви молодших школярів. Виявлено звязок уяви з іншими психічними процесами. Зокрема, уява тісно повязана з мовленням. Таку думку підтримують Дж. Родарі і Л.С. Виготський.
Як підкреслював Л.С. Виготський, потужний крок у розвитку уяви відбувається у звязку із засвоєнням мови. Спостереження показують, що затримки в мовному розвитку завжди ведуть до недорозвиненості уяви дитини. Мова звільняє дитину від безпосередніх вражень, сприяє формуванню та фіксації уявлень про предмет; саме мова дає дитині можливість уявити собі той чи інший предмет, якого він не бачив, мислити про нього і подумки перетворювати його. Дитина може виражати словами те, що не збігається з її реальним сприйняттям; саме це дає їй можливість надзвичайно вільно поводитись у сфері вражень, що створюються і виражаються словами. Таким чином, головним засобом уяви, як і мислення, є мова. Уява стає можливою завдяки мові і розвивається разом з нею. Отже, вона є не первинною функцією, спочатку властивою дитині, а результатом її психічного і головним чином мовного розвитку.
Італійський дитячий письменник Джанні Родарі також вважав, що уяву дітей молодшого шкільного віку краще розвивати саме вербальними засобами. «Уява дитини, спонукувана до вигадування нових слів, потім застосує той же метод до всіх інших видів досвіду, що вимагають творчого підходу.»
Було розроблено спеціальний цикл занять, спрямований на розвиток уяви молодших школярів. В основу цих занять покладено педагогічний досвід Джанні Родарі.
Заняття розраховані на учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх закладів.
Головна мета таких занять - розвиток уяви молодших школярів.
Весь розроблений цикл складається із 10 занять. Виконання кожного заняття триває близько 45 хвилин. В ході занять учням пропонуються вправи та ігри зі словами: вигадування нових осмислених слів, колективне вигадування оповідань, надання нових значень словам, дослідження можливостей слів, складання коротких оповідань із різних, ніяк не повязаних словосполучень, читання казок Джанні Родарі та інші.
4. Розроблений цикл занять було проведено в Новомиколаївській спеціалізованій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1. Заняття проводились з досліджуваною групою другого класу. Незважаючи на те, що всі вправи та ігри були обрані відповідно до рекомендацій Джанні Родарі, на практиці найбільш вдалими виявились вправи, запозичені саме з його особистого педагогічного досвіду.
5. На основі порівняння даних первинної та повторної діагностик доведено ефективність розробленого циклу занять.
Проведено повторну діагностику рівнів розвитку уяви молодших школярів. Повторна діагностика проводилась в тій же формі, за тих же умов, що і первинна. Для аналізу результатів дослідження використовувались однакові показники.
Порівнюючи дані первинної і повторної діагностик, визначили, що після впровадження розвиваючих занять рівні розвитку уяви підвищились. На дуже високому рівні не було виконано жодної роботи, зате кількість малюнків, виконаних на низькому рівні зменшилась на 20%. Відсоток досліджуваних з високим рівнем розвитку підвищився на 15%, а з середнім рівнем - всього на 5%.
Дослідження підтвердило, що уява може розвиватися не тільки завдяки індивідуальним здібностям дітей, а й при цілеспрямованій роботі з ними щодо розвитку уяви. Отже, необхідно стимулювати розвиток уяви, і в той же час використовувати для оптимізації навчальної діяльності.
Таким чином, проведене дослідження повністю підтвердило гіпотезу: впровадження розвиваючих занять дає позитивну динаміку в розвитку уяви молодших школярів. Тому можна говорити про ефективність циклу розвиваючих занять, складеного за порадами Джанні Родарі. Таким чином, гіпотезу курсової роботи було доведено.
«Специфічна функція уяви полягає в здатності бачити дійсність так, як вона не може бути побачена при звичайному сприйнятті. Уява ставить своєю за мету виразно побачити те, що від нас далеко, те, що зараз відсутній, те, що затемнене. Мається на увазі не лише історія, література, географія, основи природних наук; геометрія і арифметика також містять багато такого, що можна зрозуміти лише за допомогою уяви.» (Джон Дьюї).
