Розвиток управлінського спілкування у системі підготовки державних службовців - Автореферат

Національна академія державного управління при Президентові УкраїниАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України. Національна академія державного управління при Президентові України професор кафедри управління освітою. Захист відбудеться “9” жовтня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.810.01 в Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м.Тому особливого значення набуває “субєкт-субєктний” характер взаємодії учасників процесів управління й досягнення взаєморозуміння між ними як у системі державної служби, так і поза нею. Таким чином, актуальність розвитку управлінського спілкування в системі підготовки державних службовців визначається соціальним і нормативним завданням, поставленим державою перед цією галуззю. Проблеми спілкування у вітчизняних і зарубіжних наукових джерелах порушуються в контексті філософії, психології, педагогіки, психології управління й управління тощо. Потреба в цілісному системному дослідженні управлінського спілкування в системі державної служби, виявленні й творчому використанні інноваційних психолого-педагогічних підходів до підвищення його рівня зумовила вибір теми дисертації: “Розвиток управлінського спілкування в системі підготовки державних службовців”. У дисертації: уперше експериментально підтверджено доцільність використання андрагогічної моделі розвитку управлінського спілкування, що покладено в основу пропонованих нами науково-методичних рекомендацій; побудовано андрагогічну модель розвитку управлінського спілкування в системі підготовки державних службовців; обґрунтовано й конкретизовано психолого-педагогічні умови розвитку технології управлінського спілкування державних службовців (діалогізація навчання, використання відеотренінгу, самоосвіта й самовдосконалення тощо); розроблено комунікативну технологію управлінського спілкування державних службовців;Останні можна умовно поділити на такі види: розгляд системних звязків спілкування з іншими підсистемами й елементами суспільної структури, такими як система суспільних і виробничих відносин, діяльність, індивід; розкриття особливостей і ролі спілкування в системах діяльності “людина-людина”; визначення структури, функцій і засобів спілкування; розвиток і формування окремих складових спілкування в контексті підвищення ефективності професійної діяльності в системі “людина-людина”. Викладено також загальну методику й методи дослідження, уточнено поняття “управлінське спілкування в системі державної служби” на основі аналізу понять “управління” й “спілкування”. Розгляд цих понять дав змогу визначити управлінське спілкування в системі державної служби як поняття, що характеризує управлінський вплив по управлінській вертикалі й горизонталі шляхом збирання, обробки, аналізу інформації через підтримання звязку, взаємозвязку й взаємодії і прийняття рішень під час спільної професійної діяльності з досягнення державно-управлінських цілей. У другому розділі - “Система підготовки державних службовців до управлінського спілкування” - розкриваються теоретичні основи й соціально-психологічні аспекти управлінського спілкування, описується модель його розвитку. У першому випадку до обєктів (цілей) управлінського спілкування відносять державну політику, технології управління, державні цілі, у другому - психологічні стани, професійно-ціннісні орієнтації і мотиви учасників процесів управління й спілкування.Поряд із цим проблема розвитку управлінського спілкування державних службовців в системі їх підготовки залишається малодослідженою. Тому, визначаючи основи розвитку управлінського спілкування державних службовців, будемо виходити з поєднання його культури й техніки, стратегії і тактики, що реалізуються в технології спілкування. Узагальнення досвіду комунікативної підготовки державних службовців виявило інноваційні підходи до розвитку управлінського спілкування, що ґрунтується на теорії перенесення теоретичних знань з рівня інформації на рівень професійних, практичних дій, андрагогічній моделі навчання державних службовців, активних формах навчальної технології, міждисциплінарному характері використання знань, умінь і навичок, комплексному дидактично-технічному забезпеченні. За результатами аналізу понять “управління” й “спілкування” уточнено поняття “управлінське спілкування в системі державної служби”. Доведено, що управлінське спілкування в системі державної служби, виступаючи засобом реалізації професійного й життєвого досвіду службовця, є основою виконання ним консультативно-дорадчих й організаційно-розпорядчих функцій, а також інтегративним утворенням, властивим його професійним і особистісним якостям як генералізовані комунікативні уміння й навички.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ