Розвиток умінь розв’язувати задач на пропорційне ділення у початковій школі - Дипломная работа

Сучасна школа матиме справу з індивідуальністю, самобутністю особистості, оскільки індивідуальність виявляється головним принципом етики і мусить вступати керівним методологічним положенням у вихованні і навчанні. Важливу роль у курсі математики початкової школи відіграють задачі. Особливу увагу розвязуванню задач як засобу розвитку мислення, формування системи математичних понять, добору задач до підручників з математики у початковій школі приділяли М.О. Позитивно оцінюючи наукову і практичну значущість досліджень з даної проблеми, необхідно, разом з цим, відзначити, що ряд аспектів формування вмінь розвязувати задачі на пропорційне ділення залишилися нерозкриті, зокрема - обсяг теоретичних знань про таку задачу і процес її розвязування у початкових класах; визначення рівнів програмних вимог до вироблення вмінь учнів початкової школи розвязувати задачі на пропорційне ділення; добір різнорівневих завдань, спрямованих на формування вмінь розвязувати задачі; способи раціонального поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форми роботи на уроках математики при розвязуванні задач на пропорційне ділення. Отже, актуальність теми зумовлена значущістю досліджуваної проблеми для удосконалення методики розвязування задач на пропорційне ділення у початковій школі, яка враховує особливості навчальної діяльності учнів під час розвязування таких задач, психолого-педагогічні засади вироблення вмінь розвязувати задачі на пропорційне ділення, різнорівневі вимоги до математичної підготовки школярів.За останні роки в педагогічній психології, дидактиці й методиці навчання математики були проведені дослідження з різних проблем теорії задачі. У цих дослідженнях вирішуються кардинальні питання постановки задач, їх структури, методики навчання розвязання задач, звязків з відомим в умовах, коли субєкт не має способу (алгоритму) цієї дії. Славської, задача з психологічної точки зору - це не тільки обєктивна вихідна ситуація, а насамперед задача, що виникає для людини, тобто обєктивна вихідна проблемна ситуація, обєктивне вихідне співвідношення умов і вимоги, що створює невідповідність між ними. Басангова визначає задачу як “як обєкт розумової діяльності, що містить вимогу деякого практичного перетворення або відповіді на теоретичне питання за допомогою пошуку умов, що дозволяють розкрити звязки (відношення) між відомими і невідомими її елементами”. На уроках математики навчальний процес в більшості випадків слідує від задач до теорії, а потім від теорії до задач: задачі => теорія => задачі.Розвязати математичну задачу - це значить знайти таку послідовність загальних положень математики (означень, аксіом, теорем, правил, законів, формул), використовуючи які до умов задачі чи до їх наслідків (проміжних результатів розвязання), одержуємо те, що вимагається в задачі, - її відповідь. Тут учні навчаються встановлювати звязки між даними і шуканим і на цій основі вибирати арифметичні дії, тобто вони навчаються переходити від конкретної ситуації, вираженої в задачі, до вибору відповідної арифметичної дії. На цьому ступені учні мають навчитися розвязувати будь-яку задачу розглядуваного виду незалежно від її конкретного змісту, тобто вони мають узагальнити спосіб розвязування задач цього виду [29, 19-20]. Щоб у процесі вибору дій діти використовували і усвідомлювали ці звязки, потрібно розкрити звязки між величинами, розвязуючи задачі на основі їх конкретного змісту. Вибір ілюстрації до задачі, повнота її розбору, ступінь самостійності учнів у розвязуванні залежить від новизни і складності самої задачі.У початкових класах розвязують задачі на пропорційне ділення лише з прямою пропорційною залежністю величин. У процесі ознайомлення з задачами на пропорційне ділення краще пропонувати їх не в готовому вигляді, а скласти разом з дітьми із задач на знаходження четвертого пропорційного. Діти складають задачі на пропорційне ділення, ставлячи два запитання: ? Скільки заплатив перший покупець? Можна, наприклад, почати з розвязування готових задач, а пізніше виконати роботу щодо перетворення задачі на знаходження четвертого пропорційного в задачу на пропорційне ділення, порівнявши як самі задачі, так і їх розвязання. Для узагальнення способу розвязування розглядають задачі на пропорційне ділення I виду з іншими групами величин, після чого вводять задачі II виду, а трохи пізніше - III і IV видів.У процесі розвязування задач на пропорційне ділення ми використовували такі способи допомоги учням: 1) спрощення одного з варіантів самостійної роботи; Диференціація при цьому реалізується найчастіше через індивідуальні картки: а) конкретизація задачі - учитель дає учневі вказівку щодо дій, які треба виконати в процесі розвязування задачі, або дає на картці рисунок до умови задачі чи короткий її запис; в) зразок розвязання - вчитель подає на картці дві задачі одного виду, з яких одну вже розвязано, і каже: “Прочитай першу задачу. г) подання схеми або плану розвязання задачі - схему розвязання задачі здебільшого супроводжують коментуванням кожної дії

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ НАВЧАННЯ РОЗВЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ

1.1 Система арифметичних задач у програмі з математики в початковій школі

1.2 Ступені роботи над текстовими задачами

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНА РОБОТА НАД ЗАДАЧАМИ НА ПРОПОРЦІЙНЕ ДІЛЕННЯ

2.1 Види задач на пропорційне ділення та способи їх опрацювання

2.2 Формування умінь розвязувати задачі на пропорційне ділення

2.3 Результати експериментального дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ