Розвиток українського наукового стилю 20-30-х років ХХ століття - Автореферат

Харківський національний університет ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі української мови Харківського національного університету ім. Савченко Любов Григорівна, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, доцент кафедри української мови Захист відбудеться 26 квітня 2001р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.07 Харківського національного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.У цей період науковий стиль мав реальні можливості для повноцінного функціонування й розвитку, які базувалися на державно-правовій основі, стимулюючи підтримку національно-патріотичного піднесення народу, намаганні розвинути українську фундаментальну науку, що виявлялося, зокрема, у підвищенні уваги до технічної термінології. Процес формування наукового стилю відбувався у контексті загальних тенденцій розвитку української літературної мови, закладених Науковим товариством ім. Цьому сприяла активізація наукових досліджень, інтенсивний розвиток, збагачення й удосконалення мови різних наукових галузей, що знайшло відображення у численних публікаціях, зокрема з технічних наук: техніки, математики, агрономії, фізики, хімії тощо. Дослідження окремого періоду розвитку наукового стилю, безперечно, сприятиме формуванню теоретичної бази, необхідної для розвязання проблем функціонування цього стилю; різноаспектний опис окремих елементів мовної системи дасть можливість глибше зрозуміти співвідношення обєктивного і субєктивного в мові, закономірного і випадкового у мовній системі, її внутрішніх суперечностях і розвитку, конкретно-історичний характер взаємодії мови і суспільства. Дослідницька мета передбачає вирішення таких завдань: 1) визначити культурно-історичні передумови становлення наукового стилю; 2) дослідити специфіку формування жанрових різновидів науково-технічних текстів; 3) описати особливості становлення лексичних норм наукового стилю; 4) проаналізувати вплив суспільних чинників на формування наукового стилю.У першому розділі "Теоретичні основи дослідження наукового стилю" науковий стиль розглядається як комунікативно-функціональний різновид української мови, визначаються його лексичні, морфологічні і синтаксичні особливості. Виникнення і формування наукового стилю як функціонального різновиду загальнолітературної мови багато науковців (І.К.Білодід, Р.О.Будагов, В.В.Виноградов, А.П.Коваль, В.М.Русанівський, І.Г.Чередниченко та інші) вважають зумовленим історичним ходом розвитку процесу пізнання, станом самої науки, еволюцією різних галузей наукових знань, розвитком наукового мислення, різноманітних сфер діяльності людини. Визначаючи такі основні мовні риси наукового стилю, як відповідність нормам літературної мови, точність, ясність і лаконічність у вираженні думок, термінованість мови, широке використання абстрактної лексики, вживання слів у їх предметно-логічних, конкретних значеннях, безособовість, послідовність, повнота і тісний звязок окремих частин висловлювання, що досягається широким використанням розгорнутих синтаксичних конструкцій, складних синсемантичних речень зі словами-скріпами, дієприкметникових, дієприслівникових зворотів, переліків, умовних знаків і символів, слід підкреслити, що науковий стиль тяжіє не лише до точності, логічності, безособовості, але й до емоційності, широкого використання різноманітних стилістичних ресурсів мови, до постійної взаємодії з загальнолітературною мовою. У другому розділі "Розвиток українського наукового стилю 20-30-х років ХХ ст." визначено культурно-історичні передумови становлення наукового стилю, проведено аналіз жанрових різновидів науково-технічних текстів, особливостей становлення лексичних норм наукового стилю та відбиття їх у словниках. У цей період особливо гостро постає проблема формування наукового стилю української літературної мови, і в журналі "Основа" вперше була зроблена серйозна спроба поставити питання про теоретичні засади формування наукового стилю української мови й накреслити перспективи його розвитку.

2. Основний зміст дисертації