Лексикографія як розділ мовознавства, пов’язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Староукраїнська лексикографія. Українська лексикографія з кінця XVIII ст. по ХХ ст. Етапи розвитку концепції і принципів укладання словників.
Максимовича (1827, у вст. частині до «Словаря» автор висловлює думку про потребу підготовки докладного укр. словника), «Объяснительный словарь» (бл. 19 ст. значно активізується лексикогр. робота: укладанням перекладних - переважно укр.-рос., укр.-польс., нім.-укр. словників займаються не тільки філологи, а й письменники, історики, вчителі, громад, діячі. Реєстр 2-го вид. цього словника під назвою «Сповнюсь живої народної, пісьменної і актової мови руськихъ югівщанъ Російської і Австрійско-Венґерської цесарії» (1882) розширено до 15 000 слів переважно за рахунок «актової мови», взятих із словника М. Закревського. Першим рос.-укр. словником був «Опыть русско-украинскаго словаря» М. По-друге, прагненням відшукати і максимально повно подати народну, питомо укр. лексику (звідси, зокрема, насичення укр. частини статті в перекл. словниках не тільки синонімічними, а й численними видовими найменуваннями) або, в разі потреби, створювати слова з морфем укр. мови, а не запозичати з ін. мов.
Список литературы
1. Грінченко Б. Словарь укр. мови, т. 1. К., 1907;
2. Червінська Л.Ф., Дикий А.Т. Покажчик з укр. мови. X., 1929 - 30; Дослідження з мовознавства в Укр. РСР за сорок років. К., 1957;
3. Касарес X. Введение в совр. лексикографию. М., 1958;
4. Москаленко А.А. Нарис історії укр. лексикографії. К.., 1961;
5. Пилинський М.М. Укр. рукописні словникові матеріали в бібліотеках і архівах Ленінграда. ЛБ, 1963, в. 9;
6. Галас Б.К., Ф.С. Шимкевич як лексикограф і укр. словникарство (кін. XVIII - поч. XX ст.). Ужгород, 1995; Тараненко О.О. Новий словник укр. мови: Концепція і принципи укладання словника. К. - Камянець-Подільський, 1996.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
