Розвиток українських шкіл у Криму (середина ХХ – початок ХХІ століття) - Автореферат

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Євтух Микола Борисович, АПН України, академік-секретар Відділення вищої освіти. Захист відбудеться „17” квітня 2009 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 у Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський гуманітарний університет” (м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м.Українська школа як одна з найдавніших суспільних інституцій, що має тривалу історію, самобутні традиції та великі можливості впливу на розвиток суспільства, може й повинна стати провідним чинником збереження національної самобутності українців, які проживають у Криму. Крім того, розбудова народної освіти, насамперед українських шкіл, навчальних закладів, створених на основі етнічної приналежності учнів і вчителів, де навчальний процес спрямовано на виховання громадян України, як підкреслено в „Національній доктрині розвитку освіти”, виступає важливим аспектом соціально-культурної адаптації українського народу, його самозбереження й саморозвитку. У вітчизняній історичній та історико-педагогічній науці до останнього часу існували певні прогалини в дослідженні процесу становлення й розвитку національних шкіл як у Криму, так і в Україні загалом. Проте сьогодні, незважаючи на наявність досліджень розвитку українського шкільництва в різних регіонах держави й у Західній діаспорі, практично відсутнє дослідження, в якому українські школи Криму розглядалися б як складова вітчизняної системи шкільництва та освіти, що певною мірою знижує ефективність діяльності українських культурно-освітніх закладів у Криму й прискорює асиміляцію українського населення автономної республіки. Отже, наявність протиріччя між обєктивною потребою у використанні позитивного досвіду діяльності українських шкіл у Криму та недостатнім рівнем його вивчення в історії вітчизняної педагогіки й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження - „Розвиток українських шкіл у Криму (середина ХХ - початок ХХІ століття)”.У першому розділі - „Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблеми розвитку українських шкіл у Криму (1954-1991 рр.)” - визначено та обґрунтовано зміст поняття „українська школа”; зясовано передумови становлення й розвитку українських шкіл у Криму; еволюцію української школи після входження Кримської області до складу України та виділено й обґрунтовано своєрідність розвитку українських шкіл у Криму в період з 1954 по 1991 рік. Доведено, що необхідність створення й розвитку українських шкіл у Криму в досліджуваний період зумовлена суспільно-політичними, соціально-економічними та етнокультурними процесами в Україні та пробудженням національної свідомості у громадян України. Отже, 1954 рік став для української культури та освіти в Криму надзвичайно важливим, тому що: з ростом українського населення в цьому регіоні виникла необхідність у відродженні шкіл, розвитку української мови й культури на півострові; у звязку з русифікацією та урбанізацією Криму слід було відродити діяльність українських класів; виникла потреба зосередити виховну роботу всіх шкіл на вихованні громадянина УРСР, діяльність радіо, преси спрямувати на формування позитивного ставлення до українського народу, його мови та культури. Наприкінці ХХ ст. освітня робота в автономній республіці здійснювалася за такими напрямами: збереження досягнень минулого; усунення протиріч у розвитку сфери освіти; приведення системи освіти у відповідність із новими науковими досягненнями; коригування нормативно-правової бази згідно нових законів; забезпечення розвитку освіти відповідно до оновлених показників і вимог її тогочасної динаміки; розвязання проблем забезпечення освітою та благоустроєм депортованих громадян, які повертаються до Криму (понад 40 тис. школярів); реалізація вимог модернізації освіти; досягнення стабільної роботи закладів освіти. Однак слід відзначити, що школи з українською мовою навчання забезпечують справжнє мовне середовище, формують позитивне ставлення до української мови та культури, випускники цих шкіл частіше та легше вступають до престижних вищих навчальних закладів України, де викладання ведеться українською мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ