Розвиток українських інвестиційних фондів: сучасний стан та перспективи - Статья

Державний університет фінансів та міжнародної торгівлі (Київ)Фінансовий ринок в Україні є новою системою акумулювання та перерозподілу грошових накопичень, що прийшла на зміну механізму розподільчих відносин у директивній економіці. Фінансові інструменти повністю не сформувалися, традиції тільки складаються, а участь громадян у процесі формування та розвитку фінансового ринку є мінімальною. Однією із найголовніших складових фінансового ринку є фондовий ринок, який, як показує світовий досвід, здатний акумулювати та перерозподіляти значні фінансові ресурси. Нестабільність на фондового ринку призводить до ситуації, коли більшість потенційних інвесторів не хоче вкладати свої кошти в реальну економіку. Водночас, в умовах традиційних ринкових відносин саме заощадження приватних інвесторів або домогосподарств, як їх прийнято називати в сучасній економічній літературі, формують основний обсяг позикового капіталу, що забезпечує функціонування фондового ринку в розвиненій ринковій економіці.Організаційно-правова форма Є юридичною особою, створюється у формі відкритого акціонерного товариства, понад 70% середньорічної вартості активів можуть складати цінні папери Не є юридичною особою, активи належать інвесторам на правах спільної часткової зайнятості Викуп цінних паперів У будь-який робочий день; може бути встановлена мінімальна кількість цінних паперів, які отримуються інвестором У визначені проспектом емісії дні, але не рідше ніж раз на рік Після закінчення терміну, на який був створений інвестиційний фонд Структура активів Не менш як 10% - грошові засоби, для диверсифікованих - лише коштовні папери і грошові засоби, з них не більш як 20% - коштовні папери, не допущені до торгів на фондовій біржі або торговельно-інформаційній системі Ті ж самі вимоги для диверсифіцированих, для недиверсифікованих - не більш як 50% коштовних паперів, не допущених до торгів на фондовій біржі або торговельно-інформаційній системі нерухомість; для венчурних - 100% коштовних паперів можуть бути не допущені до торгів; у структуру активів можуть включатися боргові зобовязання · ризики (закриті інвестиційні фонди, як правило, є недиверсифікованими); · викуп коштовних паперів фондом здійснюється лише після закінчення терміну його дії; · виплачувані в кінці терміну дивіденди можуть не відповідати рівню інфляції; · номінальна вартість коштовних паперів вища, ніж в інвестиційних фондах інших типів; · винагорода і премія КУА зазвичай вище, ніж у фондах інших типів. Скорочення кількості фондів торкнулося секторів інтервальних ПІФІВ (-4,08%,-2 фонди), закритих недиверсифікованих КІФІВ (-2,99%,-4 фонди), де ще пять планують ліквідуватися, та венчурних КІФІВ (-1,1%,-1 фонд), серед яких один також розпочав процедуру припинення діяльності.Необхідно використати зарубіжний досвід і врахувати вітчизняні реалії, щоб цей бізнес в Україні, у класичному його розумінні, запрацював на повну потужність. Посилення валютного контролю, а саме впровадження паспортного контролю, в подальшому може призвести до емісії гривні та інфляційних процесів в Україні. Тому доречним буде здійснення емісії держаних боргових цінних паперів, зокрема муніципального рівня, для роздрібного продажу з цільовим спрямуванням коштів на розвиток. Варто окремо зазначити, що всі дії уряду та національного банку, спрямовані на посилення валютного контролю і регулювання валютного ринку всередині країни, негативно впливають на розвиток фондового ринку України, обмежуючи доступ до нього іноземних інвесторів (їм необхідно отримати спеціальну ліцензію НБУ). З огляду на це слід зробити реальні кроки для розбудови національної депозитарно-клірингової системи, створення єдиного центрального депозитарію корпоративних цінних паперів, вдосконалення обліку прав власності на цінні папери та розвиток системи обігу цінних паперів і деривативів, спрощення процедури проведення розрахунків за угодами з цінними паперами за участю нерезидентів.