Розвиток у п’ятикласників умінь аудіювання на уроках української мови - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРозвязання цих завдань безпосередньо повязане з реалізацією комунікативної мети курсу рідної мови, що полягає “у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови - її стилями, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо)”. А отже, практичне оволодіння мовою потребує передусім сформованості й розвитку в учнів умінь та навичок у всіх чотирьох взаємоповязаних видах мовленнєвої діяльності - аудіюванні (слуханні й розумінні усних висловлювань), читанні, говорінні, письмі. 4) у програмах з української мови по суті немає конкретних вимог щодо рівня володіння вміннями сприймати чуже мовлення на слух; вони недостатньо орієнтують учителя на формування прийомів роботи під час сприймання учнями усного мовлення, внаслідок чого ця робота несистематична і нецілеспрямована; Дослідження здійснювалось упродовж трьох етапів: На першому етапі (1997 р.) вивчалися питання теорії і практики аудіювання у психологічній, лінгвістичній і методичній літературі, стан роботи над розвитком аудіативних умінь та навичок учнів; передовий педагогічний досвід; аналізувалися навчальні програми і підручники; проводилися бесіди з учителями та учнями; визначалися вихідні позиції дослідження, його актуальність, мета, обєкт, предмет, робоча гіпотеза, основні напрямки і завдання; проводилися констатуючі зрізи, якими охоплено 1451 учня 22 шкіл. Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному й експериментальному обґрунтуванні дидактичної доцільності цілеспрямовано формувати у школярів уміння аудіювати усну інформацію під час вивчення рідної мови; визначається його спрямованістю на підвищення ефективності навчального процесу завдяки розвитку в учнів аудіативних умінь, які є необхідною основою формування інших мовленнєво-комунікативних умінь; створенням (вперше у вітчизняній практиці) методики розвитку в пятикласників аудіативних умінь, яка сприятиме реалізації освітньої мети та комунікативно-діяльнісного підходу до навчання української мови та визначенням місця цієї роботи у навчальному процесі; забезпеченню системності в оволодінні учнями різними видами мовленнєвої діяльності.Теоретичний аналіз сучасних концепцій навчання рідної мови виявив суспільну потребу в серйозній увазі до формування різнобічної мовленнєвої компетенції школярів, яка включає і успішне володіння аудіативними вміннями, та недостатню розробленість цієї проблеми в українській лінгводидактиці. Експериментальна методика навчання аудіювання на уроках рідної мови забезпечує свідомий і системний розвиток у пятикласників аудіативних умінь, спирається на психологічні та лінгводидактичні засади активної навчально-пізнавальної діяльності, яка включає відповідний рівень сформованості психофізіологічних механізмів аудіювання; мотиви навчання, подолання психологічних і лінгвістичних труднощів слухового сприймання, розвиток усного мовлення. Серед передумов ефективності експериментального навчання аудіювання виділяються: визначення місця роботи з розвитку аудіативних умінь у межах програми з рідної мови для 5-го класу, чітке окреслення обсягу теоретичних мовленнєвознавчих відомостей, розробка критеріїв відбору текстів для аудіативних вправ, форм контролю розуміння учнями аудіоповідомлень, оптимальне поєднання роботи, спрямованої на розвиток аудіативних умінь, з опрацюванням лінгвістичного матеріалу і розвитком звязного мовлення пятикласників. Дослідження показало, що істотною сприятливою умовою для розвитку в пятикласників аудіативних умінь є включення до змісту навчальної програми теоретичних знань про аудіювання як вид мовленнєвої діяльності, визначення вмінь та системи тренувальних вправ і завдань для їх розвитку відповідно до вікових можливостей учнів.