Розвиток у молодших школярів чуття ладу як провідної музичної здібності - Курсовая работа

Про це свідчать новітні державні документи - Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті та Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), у яких визначаються основні цілі, пріоритети, умови, очікувані результати та інші найважливіші положення розвитку освіти в нашій країні на найближчі десятиліття. Музика як один з видів мистецтва активно впливає на дитину, виховує особистість, формує естетичні здібності. В Сухомлинський писав: „Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури” [48, 553] У вирішенні завдань художньо-естетичного виховання школярів, розвитку в них широкого естетичного світогляду, художнього смаку, інтересу до різних видів мистецтва велике місце належить урокам музики у загальноосвітній школі, що намагаються висвітлити вузькопрактичні питання музичної роботи з дітьми, надати рекомендації з конкретних учбових завдань, а також вирішити загально-естетичні та культурологічні завдання творчого розвитку особистості.Система взаємодії стійких та нестійких звуків, інтервалів, акордів, обєднаних тяжінням до центру - тоніки - називається ладом [46, 175]. Лад є логічною структурою і як матеріальна субстанція не існує (на відміну від звука, тембру, мелодії, гами тощо); лад не можна проспівати, зіграти поза конкретної інтонації. Ми сприймаємо слухом окрему мелодію, конкретний мотив, а наш розум відображає ту форму взаємодії тонів, яка склалася в межах цієї мелодії, відображає її як окрему систему суміжності звуків вже шляхом абстрагування. Шенберг визначає тональність як мистецтво комбінувати звуки у такій послідовності, чи такій гармонії, чи у такій послідовності гармоній, при якій в усіх випадках становляться можливими відношення до основного тону. Взаємодія ступенів ладу відбувається на основі їх стійкості та нестійкості, а також їх інтервального співвідношення з тонікою і між собою.Ладове почуття, тобто здатність емоційно розрізняти ладові функції звуків мелодії, відчувати емоційну виразність звуковисотного руху. Почуття ритму, тобто здатність активно переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно відтворити його. Теплов виділяє його основні види: - абсолютний активний слух - слух, який дозволяє людині без попередньої настройки визначити висоту будь-якого звуку, це функція памяті на частоту коливань, вроджена властивість, що практично не піддається розвитку; абсолютний пасивний слух - слух, який дозволяє людині визначити висоту звуків знайомого їй музичного інструменту, в основі цього виду слуху лежить добре розвинене чуття тембру, тому він розвивається в процесі будь-якої музичної діяльності (гри на музичних інструментах, сприймання музики тощо); Розвиток ладового почуття дітей виражається в тому, що вони поступово засвоюють інтонаційне місце кожного звуку, починають відчувати стійкий і нестійкий характер звуків, тяжіння їх до більш стійких і відчувати тоніку як найстійкіший звук ладу.Кодая на музичний розвиток дітей виходять з кількох провідних позицій, серед яких опора на народну національну музику, що істотно впливає на розвиток здібностей, використання фольклору, навіть через окремі види діяльності (сольфеджіо, хоровий спів), дає значні результати й виступає одним із головних чинників розвитку музичності, забезпечує виховання музичного слуху, музичного сприймання, музично-слухових уявлень. По-перше, хоровий спів мав забезпечити виховання музичного слуху, музичної сприйнятливості, музичних уявлень у процесі музичної діяльності; по-друге, людський голос як найдоступніший та найкращий „інструмент” має включити всіх учнів до активного музичного життя [29, 58]. Важливою є думка угорського композитора щодо осмисленості співу: “Той, хто не чує те, що бачить, і не бачить те, що чує, не музикант, …нотний рисунок та його мислене слухове уявлення, почута музика та уявлення нотного рисунка повинні повністю відповідати один одному як у професійного музиканта, так і в кожної людини, яка хоче розуміти музику, насолоджуватися нею”. Вимога вільного читання нот має методологічне значення, крім того, розвиток ладових звуковисотних уявлень за системою З. Кодая відбувається на основі релятивної сольмізації, а поступовий перехід від відносної до абсолютної сольмізації дає можливість залучити всіх дітей до співу по нотах, а відтак розвинути їх музичність.На початку 2005-2006 навчального року в 1-Б класі було проведене експериментальне вивчення рівня розвитку ладового почуття школярів на основі використання комплексу діагностичних методів, до складу якого увійшли творчі завдання, педагогічно-музичні завдання, музичне тестування. Аналогічна діагностика була проведена у 1-А класі (цей клас у експерименті виступив як контрольний). На першому етапі експерименту було поставлене завдання: виявити, чи вміють діти розрізняти

Зміст

Вступ

Розділ 1. Історико-теоретичні аспекти розвитку ладового чуття молодших школярів

1.1 Категорія ладу у системі засобів музичної виразності

1.2 Почуття ладу та його місце у системі музичних здібностей

1.3 Питання розвитку ладових уявлень у різних системах музичного виховання

Розділ 2. Шляхи розвитку чуття ладу в учнів перших класів на уроках музики

2.1 Методика констатуючого етапу експерименту

2.2 Шляхи формування й розвитку в першокласників ладових уявлень на уроках музики

Висновки

Список використаних першоджерел