Розвиток творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання засобами декоративно-прикладного мистецтва - Дипломная работа

Одним із пріоритетних завдань, визначених Національною доктриною розвитку освіти в Україні, є створення передумов для виховання особистості, здатної творчо мислити, самостійно приймати нестандартні рішення, гнучко реагувати на зміни в умовах докорінної перебудови всіх сфер життєдіяльності суспільства. На перехід від директивної до особистісно зорієнтованої моделі навчання і виховання, що націлює на пошук нових шляхів і засобів розкриття неповторного творчого потенціалу особистості, також орієнтують Національна програма "Діти України", Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа), концепція національного виховання та концепція художньо-естетичного виховання учнів. На уроках трудового навчання учитель за допомогою засобів декоративно-прикладного мистецтва повинен створювати такі умови, щоб учні не тільки усвідомили суспільно корисне значення своєї праці, але й змогли б показати свої творчі здібності, реалізувати їх у конкретних трудових справах. Отже, виникає необхідність у глибшому вивченні сучасної вітчизняної і зарубіжної практики креативної педагогіки, теорії творчого розвитку школярів, педагогічного досвіду навчання, виховання і розвитку особистості школяра засобами декоративно-прикладного мистецтва. Це й зумовило вибір теми: "Розвиток творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання засобами декоративно-прикладного мистецтва "Діти позбавляються радості відкриття і поступово можуть втратити здатність до творчості. В останні роки в українській школі чітко окреслилися тенденції щодо змісту і технології навчання, індивідуалізації освітніх поглядів учнів, і творчої та розвивальної спрямованості, базового та профільного навчання, технологізації, компютеризації навчального процесу. Творчість - це завжди творення, тобто побудова нового і оригінального, нестандартне бачення у звичайному нових можливостей його функціонування або включення його як частини у нову систему, можливість продукувати значну кількість ідей[24]. Це відбувається з тієї причини, що в творчості людина реалізує в усій повноті свої знання, уміння та здібності, а отже, отримавши можливість випробувати себе в різних видах діяльності, точно переконується в наявному арсеналі знань, умінь та здібностей і цим самим адекватно оцінює свої можливості, що безумовно, сприяє правильному вибору професії. Волков вважає, що творчість школяра - "це створення ним оригінального продукту, виробу (а також розвязання задачі, написання твору), в процесі роботи над якими самостійно застосовано засвоєні знання, вміння, навики, в тому числі здійснено їх перенесення, комбінування відомих способів діяльності чи створення нового для учня підходу до розвязання (виконання) завдання" [24, с.52].Багато дослідників доводять, що із загального числа проявів національної культури найбільший вплив на формування людської особистості, що відбувається найінтенсивніше в дитячому віці, справляє мистецтво. Це повязано з тими функціями, котрі мистецтво виконує як елемент суспільної та індивідуальної свідомості. Блахут головною для мистецтва вважає функцію самореалізацїї особистості, причому цей процес повязується в першу чергу з трудовою діяльністю[17]. Зокрема, в результаті перетворюючої і художньої діяльності народжуються всі плоди щеплення предметної праці і мистецтва: декоративно-прикладне мистецтво, архітектура дизайн тощо. Безпосередньому розвитку під впливом засобів мистецтва підпорядковується уява (як апарат образно-чуттєвого відображення навколишньої дійсності й духовної сфери особистості) та почуття (як основа ціннісно-орієнтаційної діяльності).Педагогічна цінність пізнання народного та декоративно-прикладного мистецтва пояснюються слідуючими важливими причинами: твори цих видів мистецтва дозволяють виховувати у школярах певну культуру сприйняття матеріального світу, сприяють формуванню естетичного відношення до дійсності, допомогають глибже пізнати художньо-виразні засоби інших видів зображувального мистецтва. Ручна художня праця, що була започаткована в домашніх ремеслах, також є складовою духовної спадщини народу, оскільки стала джерелом прикладного мистецтва і основою народної педагогіки. Навчання народним ремеслам виховувало поважне ставлення до праці та формувало моральні якості особистості, зокрема працелюбність, повагу до людей праці, відповідальне ставлення до неї, естетичні смаки, що вважалося не менш цінним, ніж формування професійних умінь. Розглядаючи мистецтво, він звертає увагу на те, що сприймання світу не тільки відображається в процесі художньої діяльності, але й у процесі інтелектуальної діяльності, зокрема, в ході уявлень людини. Бехтєрєв неодноразово відзначав, що для всякої творчості необхідний той чи інший ступінь обдарованості і відповідне виховання, які створюють відповідні навички в праці; останні розвивають нахил в бік природних задатків, завдяки чому виникає майже непереборне прагнення і потяг до творчості.З іншого боку, відомий розробник методик розвитку творчих здібностей у дітей Ю.Нікітін вважає, що кожн

Зміст

Вступ

Розділ 1. Розвиток творчих здібностей учнів засобами декоративно-прикладного мистецтва в теорії та практиці навчання

1.1 Розвиток творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання

1.2 Декоративно-прикладне мистецтво - важлива складова частина художньої освіти

1.3 Вплив засобів декоративно-прикладного мистецтва на формування творчих здібностей учнів

Розділ 2. Експериментальне дослідження розвитку творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання

2.1 Шляхи розвитку творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання

2.2 Організація і зміст експериментального дослідження

2.3 Основи експериментальної гіпотези, методика і результати дослідження

Висновки

Список використаних джерел

Додатки