Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в позакласній роботі - Дипломная работа

Практично, будь-яке педагогічне дослідження певною мірою торкається розвитку творчих здібностей і виховання творчої особистості, оскільки педагогічний процес є творчим за своєю сутністю, включаючи творчість учня, вчителя, вихователя, батьків, організаторів позакласної роботи, керівників самодіяльних гуртків і обєднань. І.Барташнікова та О.Барташніков розробили комплекс вправ для розвитку уяви та творчих здібностей у дітей 5-7 років; К.Приходченко запропонувала комплекс уроків та позакласних заходів з розвитку творчих здібностей учнів [К.Приходченко, с.56]; І.Волощук та А.Михайліченко видали “Робочий зошит з розвитку творчих здібностей молодших школярів”. Дослідження О.Рассказової було присвячено методам організації творчої діяльності учнів у позашкільному закладі, Б.Брилін розробив цілісну систему музично-творчого розвитку учнів в умовах позакласної роботи; В.Неволов визначив педагогічні умови виховання школярів засобами театрального мистецтва; Г.Костюшко дослідила проблему розвитку творчої активності молодших школярів засобами театральної самодіяльності, А.Вітренко - удосконаленню літературного розвитку школярів 5 - 7 класів засобами театрального мистецтва. Отже, суперечність, яка випливає між необхідністю застосування нових педагогічних методів розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в умовах позакласної роботи та недостатнім теоретичним, методичним дослідженням цієї проблеми, визначили тему дипломної роботи: “Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в позакласній роботі”. Мета дослідження: визначити та теоретично обґрунтувати, педагогічні умови розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва в умовах позакласної роботи.У загальному плані під здібностями розуміють індивідуально-психічні властивості особистості, що виявляються в її цілеспрямованій діяльності і зумовлюють її успіх. “Говорячи про здібності, - підкреслює Г.Костюк, - ми маємо на увазі передусім загальнолюдські істотні властивості, спільні для всіх людей… Всі вони можуть засвоювати набутий людський досвід, брати участь у створенні подібних для суспільства цінностей, користуватися ними у своєму житті… Разом з тим у загальних здібностях людей є типологічні й індивідуальні відмінності. Такий акцент на звязку між здібностями і діяльністю є важливим для дипломного дослідження у двох аспектах: А) оскільки здібності виявляються безпосередньо у процесі діяльності, виникає питання про те, яким чином у процесі занять театральним мистецтвом виявляються творчі здібності і відповідні міжіндивідуальні відмінності; В.Мясищев підкреслює: “Здібності і їх найвища міра - талант, є синтезом властивостей особистості, що взаємопідсилюють одна одну, активного і позитивного ставлення особистості до діяльності і тісно повязаних з ним наполегливих трудових зусиль в даній галузі” [В.Мясищев, с. При цьому “креативність”, в широкому розумінні цього поняття, визначається як здібність приносити щось нове у досвід; здібність висувати оригінальні ідеї в умовах вирішення або окреслення нових проблем; здібність усвідомлювати недоліки, протиріччя, а також формулювати гіпотези, перевіряти їх відносно елементів, відсутніх в зазначеній проблемній ситуації.В широкому розумінні, театральне мистецтво є мистецьким явищем, яке “розрізняють за часово-історичними ознаками (античний, середньовічний, ренесансний, новітній), кожний з яких може поділятися на різновиди; ознаками національними (англійській, іспанський, італійський, французький, німецький, український, російський і т.д.); принципами ставлення творців вистави, зокрема акторів, до персонажів, що їх вони втілюються (театр переживання або психологічний, театр представлення, або театр масок); за переважанням тих чи інших сценічних зображально-виражальних засобів (драматичний, музичний, музично-драматичний, комедії, драми та комедії, театр балету, пантоміми, цирк тощо); за стилем (реалістичний, романтичний, публіцистичний, театр абсурду тощо); за типом персонажів - актори, ляльки, їх тіні, - які є безпосереднім обєктом видовища (ляльковий театр, театр тіней); в залежності від категорії глядачів, на яких розраховані вистави (дитячий, юних глядачів, молодіжний тощо). Водночас заняття театральним мистецтвом з молодшими школярами в умовах позакласної роботи мають свою специфіку, що надає поняттю театрального мистецтва в межах цієї дипломної роботи специфічного змісту. По-перше, такі заняття є аматорськими, якщо під аматорством розуміти: а) фахову, професійну недосконалість як власне знань, так і вмінь та навичок молодших школярів в галузі театрального мистецтва; в) діяльність, що здійснюється у позанавчальний час, не є предметом спеціального фахового розвитку, хоч, як відомо, театральні гуртки і колективи, що працюють як осередки додаткової освіти, і спрямовані на підвищення фаховості (тією мірою, як це може стосуватися молодших школярів).

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

1.1 Творчі здібності як предмет педагогічного дослідження

1.2 Проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва

1.3 Стан розвитку творчих здібностей у сучасній початковій школі

РОЗДІЛ 2. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

2.1 Особливості організації занять театральним мистецтвом у позакласній діяльності початкової школи

2.2 Зміст і форми розвитку творчих здібностей молодших школярів засобами театрального мистецтва

2.3 Аналіз результатів досліджень

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ