Особливості розвитку творчих здібностей учнів (віковий та психо-фізіологічний аспекти). Творча лабораторія вчителя музики. Результати діагностичного етапу з визначення рівня креативності, розвиненості творчих здібностей молодших школярів на уроках музики.
Аннотация к работе
Проблема розвитку творчості і творчих здібностей учнів хвилювала в різні часи не тільки відомих педагогів, але й дослідників, мислителів, філософів, науковців. Якщо говорити про творчість дитини, слід наголосити, що учні найчастіше не створюють щось зовсім нове, але створення, відкриття субєктивно нового для дитини вже є проявом творчості. Творчість є одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості, закріплення комплексу емоційно-вольової регуляції, а головне - актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю, переживання радості від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі й творчих здібностях. А, як ми знаємо, з усіх видів мистецтва, музичне - найбільш ефективне для розвитку творчих здібностей молодших школярів, адже музика впливає на почуття та викликає емоції у дітей. Рубінштейна, творчість - діяльність людини, яка створює нові матеріальні і духовні цінності, які, в свою чергу, мають суспільну значимість.Мещерякова визначає творчість як людську діяльність, що породжує щось якісне нове, таке, що ніколи раніше не було, і що має суспільно-історичну цінність у вузькому сенсі, та як всяку практичну або теоретичну діяльність людини, в якій виникають нові (принаймні, для субєкта діяльності) результати (знання, рішення, способи дії, матеріальні продукти) - у більш широкому [34]. Сухомлинський розглядає творчість як діяльність, у котрій розкривається духовний світ особистості; це своєрідний магніт, який притягує людину до людини[44]. М.О. Розглядаючи творчість як процес вирішення задач, в результаті якого відбувається подолання порогу важкості і зявляється деякий новий результат, Тейлор виходячи з аналізу наукової літератури виділив декілька типів визначення феномену творчості: 1) творчість як створення нової цілісності; 2) творчість як вироблення чогось нового, як створення інноваційного продукту; 3) творчість як самовираження, як праця свідомості в "чистій зоні", у недослідженій галузі, не обмеженій минулим досвідом; 4) творчість як процес взаємодії психічних структур особистості, що визначаються в термінах психоаналітичної школи ("Я", "Воно", "Над-Я"); 5) творчість як мислення, орієнтоване на розвязання, де творчим є саме процес мислення.[8] У інтерпретації Торранса наукові підходи до теорії творчості виражаються: 1) визначеннями новизни - тієї ідеї, яка виявляється новою для самого творця і для сучасної йому культури; 2) оригінальністю - новим поглядом на проблему або реальність, який протистоїть конформному, буденному, загальноприйнятому; 3) характеристикою творчості як розумового процесу, що відрізняється здібностями мислити аналогічно і взаємодіяти на усвідомлюваному і неусвідомлюваному рівні, включати етапи дозрівання ідеї, підготовку, інкубацію, осяяння і перегляд минулого бачення; 4) розумінням творчості як прояви розумових здібностей, що забезпечують творчі досягнення; 5) виділенням типологічних рис творчості у вигляді експресивної (спонтанного, як у дітей), продуктивної (наукові і художні продукти як результати контрольованої вільної гри), інвентивного (винахідницького в матеріалах, методах і техніці), інноваційного (стратегія поліпшення того, що є), такого, що породжує (висунення абсолютно нового принципу, який організує нові рухи і школи).[7] Наукова позиція Торранса може бути охарактеризована підходом до творчості як до процесу, в центрі якого відчуття складності розривів в інформації, відчуття бракуючих елементів, що і провокує висунення гіпотез, їх рішень, перевірок і оцінок, перегляду і повторної перевірки з метою знаходження результату.У всі часи праця педагога мала творчий характер, адже основне її призначення - створення, "творення" особистості, розвиток, ствердження людського в людині. Сучасний вчитель зобовязаний не тільки передати новим поколінням досвід попередніх, озброїти своїх учнів знаннями, але і сформувати у них потребу в постійному оновленні, прищепити навички самоосвіти, готувати їх до вирішення проблем, з якими особа і суспільство ще не зустрічалися.[31] Львова вважає однією з найголовніших особливостей педагогічної творчості вчителя потребу у переданні своїх духовних накопичень учням, а саму педагогічну творчість визначає як "безперервне внутрішнє спонукання вчителя духовно збагачуючись передавати свої надбання дітям" [33]. Важливо, що збіг характеру (при неповнім співпадінні предмету) діяльності і породжує співробітництво, співтворчість, духовну близькість, причетність до загальної справи, можливість і необхідність обміну досвідом між вчителем і учнем" [35]. Лазарєв визначає метод творчої діяльності у вихованні і навчанні як завершену систему прийомів та правил спільної роботи педагога й учнів, що має на меті розвиток певних творчих здібностей творчих мотивів учнів.У впроваджені творчих завдань творча діяльність на уроці музики повинна виражатися - завданнями такого характеру, в ході виконання яких учнів буде втягнуто у процес творч
План
Зміст
Вступ
Розділ I. Головні аспекти розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках музики
1.1 Загальні засади розвитку творчих здібностей молодших школярів
1.2 Особливості розвитку творчих здібностей учнів 1-4 класів (віковий, психофізіологічний аспекти)
Розділ II. Педагогічні умови успішності формування творчих здібностей учнів 1-4 класів
2.1 Творча лабораторія вчителя музики (форми, методи, прийоми)
2.2 Впровадження творчих завдань (їх різновиди) в музично-естетичній діяльності молодших школярів на уроках музики
Розділ III. Експериментальне дослідження рівня творчих здібностей молодших школярів на уроках музики
3.1 Результати діагностичного етапу з визначення рівня креативності, розвиненості творчих здібностей молодших школярів на уроках музики
3.2 Дослідницько-практична робота в другому класі
Висновки
Список використаних джерел творчий вчитель музика урок