Розвиток теплової енергетики України на основі модернізації основного тепломеханічного обладнання ТЕС - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наукНауковий керівник: кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Чернявський Микола Володимирович, Інститут вугільних енерготехнологій НАН України, провідний науковий співробітник. кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Дубовський Сергій Васильович, Інститут загальної енергетики НАН України, завідувач відділу. Захист відбудеться „__19” червня__ 2008 р. у __1400____ годин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.223.01 в Інституті загальної енергетики НАН України за адресою: 03680, м.Збільшення обсягів вироблення базисної потужності на АЕС підвищує значимість ТЕС як основного джерела покриття змінної частини графіка електроспоживання в енергосистемі. Експлуатація ТЕС без їх модернізації і впровадження нових технологій призводить до зростання частки устаткування, яке відпрацювало ресурс. Дослідження, результати яких представлені, проводились у рамках розробки плану заходів Мінпаливенерго України з реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, науково-технічних і проектно-конструкторських робіт за завданням Мінпаливенерго, спрямованих на модернізацію галузі і виробництво нового тепломеханічного устаткування, в співробітництві з інститутами Мінпаливенерго і НАН України. аналіз існуючої і перспективної твердопаливної бази ТЕС, дослідження можливості спалювання низькосортного вугілля і відходів вуглезбагачення в циркулюючому киплячому шарі (ЦКШ), обґрунтування рівнів якості твердих палив для спалювання на ТЕС за різними технологіями; Результати досліджень та розробок використані: Мінпаливенерго України при розробці плану заходів щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року і програми реконструкції ТЕС до 2010 року; фірмою CDF Ingenierie при дослідженні запасів шламів і вугільного дріб"язку в Україні (Західний і Східний регіони) для розширення паливної бази ТЕС і при розробці ТЕО реконструкції блока №4 Старобешівської ТЕС; Старобешівською ТЕС при передпроектному проробленні і розробці тендерних вимог до проекту реконструкції блока № 4 з топкою ЦКШ; Зміївською ТЕС при розробці і реалізації проекту реконструкції енергоблока потужністю 300 МВТ із плечовою топкою; ВАТ "Турбоатом" при розробці технічних рішень з реконструкції паротурбінних установок ТЕС потужністю 200 і 300 МВТ; Харківським ЦКБ "Енергопрогрес" при створенні технічних проектів реконструкції енергоблоків ТЕС потужністю від 100 до 300 МВТ; ВАТ "Західенерго" при розробці концепції маловитратної і кардинальної реконструкції блоків 200 МВТ і її реалізації на блоках №№ 8-12 Бурштинської ТЕС; ВАТ "Дніпроенерго" при розробці проектів заміщення котлоагрегатів блоків 100, 150 і 300 МВТ Придніпровської і Криворізької ТЕС із використанням відходів вуглезбагачення та бурого вугілля; Вуглегірською ТЕС при розробці ТЕО реабілітації газомазутних блоків 800 МВТ з використанням ГТН; Київською ТЕЦ-6 при розробці ТЕО ГТН для блока №3.Показано, що 92% енергоблоків вичерпали розрахунковий ресурс - 100 тис год., з них 64% виробили встановлену межу граничного ресурсу - 200 тис год., більшість з останніх у найближчі 5 років наблизяться до критично допустимої межі - 300 тис год. Реалізація широкомасштабної модернізації ТЕС призведе до тимчасового збільшення тарифу на відпуск електроенергії за рахунок інвестиційної складової, але потім слід очікувати його зниження за рахунок зменшення витрат на паливо, ремонти, екологічні платежі. З точки зору можливості впровадження шляхом реконструкції існуючих блоків, порівняння інвестиційних витрат і вимог до якості палива проаналізовано різновиди факельної технології спалювання, технологію спалювання низькореакційного вугілля у двокамерних топках, аркову технологію пиловидного спалювання, низькотемпературну вихрову технологію, технологію спалювання низькосортного палива в котлоагрегатах з топкою ЦКШ. Серед тих, що розроблялись за участю автора - проекти реконструкції блоків №1 (125 МВТ) і №7 (150 МВТ) Придніпровської ТЕС із застосуванням технології ЦКШ (паливо - шлам марки ДГ і вуглецевміщуюча зола виносу пиловугільних блоків); маловитратна реабілітація блоків №12 Луганської ТЕС (200 МВТ) і №3 Трипільської ТЕС (300 МВТ) з перебудовою топки котла на газощільну (паливо - АШ); реконструкція газомазутного блока 800 МВТ Вуглегірської ТЕС з використанням ГТН; проект міні-ТЕС з бінарним циклом (двоконтурна схема з водяною парою і низькокиплячим органічним теплоносієм) для утилізації вугільних відходів з локальних відстійників і відвалів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ