Розвиток теоретичних засад та нормативно-технічного забезпечення оцінювання якості електричної енергії в мережах загального призначення - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наукОфіційні опоненти: Доктор технічних наук, професор Володарський Євген Тимофійович, професор кафедри автоматизації експериментальних досліджень Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” доктор технічних наук, доцент Гребченко Микола Васильович, професор кафедри електричних станцій Державного вищого навчального закладу “Донецький Національний технічний університет” доктор технічних наук, професор Колпак Богдан Дмитрович, заступник директора з наукової роботи та якості Державного підприємства Науково-дослідний інститут “Система” Виділено чотири групи показників якості, що характеризують повільні збурення та спектральні спотворення напруги, часові перенапруги і западини напруги, імпульсні спотворення її форми. Запропоновано застосування wavelet-перетворення для видозміни номенклатури показників якості електроенергії та розробки нових методів і засобів виявлення та вимірювання негативних процесів в мережах. The dissertation is dedicated to the development of theoretical principles of electric energy quality estimation in the way of normative basis improvement with the purpose to realize new approaches to quality indices’ totality formation; the development of new methods of detection and control of negative phenomena within networks as well as the construction of measuring means on their basis with improved metrological characteristics. The employment of wavelet-transformation to change the shape of the nomenclature of electric energy quality indices and to develop new methods and network of negative process detection within networks is proposed.Найперше варто оптимізувати номенклатуру показників якості (ПЯ) ЕЕ, які забезпечували б максимальне число ймовірних ситуацій в мережах. Поряд з одержанням вимірювальної інформації не менш важливою проблемою є проведення оцінки якості ЕЕ та функціонального стану мереж і енергообєктів, завдяки чому можна передбачати появу зниження її якості, характеризувати ефективність роботи енергосистеми і електроспоживачів та гарантувати надійність функціонування останніх. Поява нових засобів вимірювань (ЗВ) і потреба декларування якості ЕЕ вимагають також вдосконалення еталонів і нормативної документації для проведення методик виконання вимірювань, метрологічної атестації і перевірки ЗВ, а також оцінки якості ЕЕ. розробити ефективну методику оцінки якості електроенергії та функціонального стану обєкта з використанням основних теоретичних положень кваліметрії та чинної нормативної документації. дослідити методи контролю і вимірювання одиничних показників якості електроенергії під час повільних коливань і спотворень напруги та динамічних відхилень і змін форми напруги, а також відомі, реалізовані на їх основі засоби вимірювань та пристрої; теоретично обгрунтувати потребу використання новітніх математичних методів опрацювання інформації при формуванні теоретичних засад оцінювання якості електроенергії та узагальнити їх на методи і засоби вимірювання її показників якості, як за умови спотворень напруги в усталеному режимі роботи мережі, так і під час виникнення і перебігу негативних процесів - часових перенапруг, западин напруги та імпульсних відхилень форми напруги в мережах;Поряд з окремими питаннями дослідження якості ЕЕ в мережах, виникає проблема раціонального обмеження множини наведених в [2] ПЯ ЕЕ до оптимального числа, завдяки якому можна буде проаналізувати функціональний стан мережі, якість та причини її погіршення в переважній більшості робочих ситуацій в енергосистемі. Поряд із вдосконаленням нормативної бази для управління якістю ЕЕ та методів побудови ЗВ ПЯ ЕЕ як елементів систем збору необхідної інформації, не менш актуальною вважається проблема оцінки якості власне ЕЕ на основі отриманих в результаті вимірювання даних. Такому методу оцінки якості ЕЕ властивий ряд суттєвих недоліків: не проводиться дослідження якості ЕЕ під час нормального режиму функціонування мережі, коли відсутній вихід будь-якого ПЯ ЕЕ за межі граничних значень, що не дозволяє здійснювати поточну, змінну в часі та порівняльну оцінку якості ЕЕ і функціонального стану мережі категоріями “добра”, “посередня” чи “погана якість”; декларується контроль сукупності ПЯ ЕЕ лише в пунктах приєднання електроприймачів до мережі, незважаючи на наявну в стандарті інформацію про ймовірних винуватців погіршення якості ЕЕ, до числа яких віднесено також енергопостачальні організації відсутня наочність отриманої картини якості ЕЕ та мережі.

2. Основний зміст роботи