Розвиток теорії моделювання стрічкопровідних систем та управління ними - Автореферат

Інститут проблем моделювання в енергетиці Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наукРобота виконана в Інституті проблем моделювання в енергетиці Національної академії наук України. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, ст.н.с. Інститут проблем моделювання в енергетиці НАН України, завідувач відділу; Захист відбудеться "28" вересня 2000 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.185.01 при Інституті проблем моделювання в енергетиці НАН України (03164, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем моделювання в енергетиці НАН України (03164, м.Створення надійних і ефективних систем регулювання стрічкопровідними системами РРМ можливе лише в разі науково обгрунтованих методів побудови і аналізу адекватних моделей стрічкопровідних пристроїв, складових їх елементів, що дасть можливість відобразити і описати складні взаємозвязки між механічними, електричними і технологічними параметрами і отримати залежності між досліджуваними змінними реальних систем. Вітчизняне машинобудування не має достатнього досвіду в побудові і реалізації таких систем, тому проблема створення і вдосконалення сучасних РРМ з метою зростання продуктивності при забезпеченні необхідної якості готової продукції обумовлює необхідність в розвитку теорії моделювання стрічкопровідних систем як основи для науково обґрунтованого методу проектування і реалізації сучасного високотехнологічного обладнання. Тому актуальною є проблема розробки нових підходів до створення за допомогою різницевих методів високопродуктивних систем керування реального часу, що забезпечують високу роздільну здатність і ефективність при побудові апаратури для управління стрічкопровідними системами. · запропонувати підходи для підвищення швидкодії систем управління стрічкопровідними системами з інтерполяцією та проріджуванням різницевих сигналів; · розробити структури спецпроцесорів систем управління на основі різницевих методів для керування стрічкопровідними системами.У вступі сформульовано мету та задачі дослідження, обгрунтовано наукову новизну отриманих в дисертаційній роботі результатів.Створена математична модель стрічковедучої пари, яка працює в системі стрічкопровідна ділянка - стрічковедуча пара, оскільки зміна параметрів матеріалу, що обробляється, суттєво впливає на властивості стрічкопровідної системи. Рівняння динаміки руху стрічковедучої пари, що приводиться індивідуальним приводом застосовано для побудови більш складних стрічкоподаючих, стрічкопереробних і стрічкоприймальних систем і дослідження їх динамічних властивостей, де , - відповідно рушійний момент, прикладений до стрічковедучої пари і момент статичного опору, який визначається натягом стрічки, - момент інерції обертових частин приводу і стрічковедучої пари, приведений до вала пари, - швидкість обертання пари, - коефіцієнт, що враховує сили тертя в механічній системі приводу і технологічні навантаження в стрічковедучій парі. Тут - рушійний момент, прикладений до направляючого валика, - момент статичного опору, який визначається натягом стрічки, , , - відповідно радіус циліндра, коефіцієнт передачі по моменту і стала часу направляючого валика, - зміна параметрів стрічкового матеріалу в результаті дії факторів технологічного процесу, що має нелінійний характер, - момент інерції частин приводу, що обертаються, і направляючого валика, приведений до осі направляючого валика, - коефіцієнт, який враховує сили тертя в механічній системі приводу і технологічні навантаження направляючого валика. Побудова даної структурної схеми моделі стрічкопровідної системи стрічкоживильного механізму дозволяє провести синтез таких систем з врахуванням нестаціонарності моделі та запізнення, дати конкретні рекомендації щодо конструкції окремих компонентів системи і оптимізувати схему проводки стрічки. Визначено залежність натягу на другій ділянці, що створюється за рахунок різниці лінійних швидкостей другої стрічковедучої пари V2 і наступної секції друкарської машини V3 від гальмівного моменту, що прикладається до першої стрічковедучої пари: , залежність натягу F2 від гальмівного моменту, прикладеного до другої стрічковедучої пари: , залежність натягу на першій ділянці F1 від гальмівного моменту, що прикладається до осі першого привідного валу стрічковедучої пари Мп.г.1: .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РОБОТИ