Особливості культурного процесу в Україні під час революції та громадянської війни. Діяльність Центральної Ради, Держави гетьмана П.Скоропадського та Директорії УНР у галузі театральної справи. Зміст театральної політики радянської влади в Україні.
Національна Академія наук УкраїниРобота виконана у відділі історії української революції (1917-1921рр.) Інституту історії України НАН України. Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Реєнт Олександр Петрович, заступник директора Інституту історії України НАН України, зав. відділом історії України ХІХ-поч.ХХ століття. кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Осташко Тетяна Сергіївна, старший науковий співробітник відділу історії революції (1817-1921 рр.) Інституту історії України НАН України. Захист відбудеться “28 ”січня 2000 р. о 14-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.235.01 в Інституті історії України НАН України (адреса: 252001, Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту історії України НАН України (252001, Київ, вул.І сьогодні, коли Україна йде шляхом незалежності, визначення напрямів розвитку культури, її пріоритетів є найважливішим завданням. Період 1917-1920 рр. визначається як надзвичайно складний і суперечливий в розвитку культури України. Водночас Україна переживала соціально-класові зрушення, жорстоку і кровопролитну громадянську війну. На розвиток культурно-мистецьких процесів в Україні справили величезний вплив обидва фактори. Дано обєктивну оцінку театральним новаціям, привнесеним в Україну з радянської Росії, визначено місце і роль радянської театральної самодіяльності в громадсько-політичному житті.Вона складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (30 сторінок, 233 назви).Автор зосереджував увагу, головним чином, на театрознавчому аналізі і майже не торкався питань громадсько-політичної ролі театрального мистецтва, яка надзвичайно зросла в Україні в роки визвольних змагань. Досліджувалися також окремі галузі, зокрема, театр у монографії С.Чорного, проте період 1917-1920 рр. у ній висвітлювався лише в нарисі, присвяченому Л.Курбасу. Першими дослідженнями, що підсумовували розвиток театральної справи в Україні, починаючи з 1917 р., були праці О.Кисіля, П.Руліна та низка колективних виданнь. Але в їхніх працях переважав мистецтвознавчий аспект, проблеми суспільно-політичних функцій театру під час революції вони не розглядали. Вивчалися автором матеріали Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва (ЦДАМЛМ) України, документи ряду обласних архівів.
План
Основний зміст дисертації відображений у наукових публікаціях: 1 брошурі, 5 статтях, 2 науково-методичних розробках.Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
