Розвиток та становлення топографії кульшового суглоба в ранньому онтогенезі людини - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Розвиток та становлення топографії кульшового суглоба в ранньому онтогенезі людиниОфіційні опоненти: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Федонюк Ярослав Іванович, Тернопільська державна медична академія ім.І.Я.Горбачевського, завідувач кафедри анатомії людини Захист відбудеться 29 листопада 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01 у Тернопільській державній медичній академії ім. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім. Дисертація містить дані про комплексне дослідження кульшового суглоба впродовж всього пренатального періоду онтогенезу. Встановлено закономірності ембріотопографії кульшового суглоба.Однак знайомство з літературою з цього питання показало, що відомості про розвиток нижньої кінцівки, особливо кульшового суглоба, ще маловивчений розділ вікової морфології. Кульшовий суглоб за своєю анатомічною будовою і функціональним призначенням відноситься до числа найбільш важливих зєднань опорно-рухового апарату, які забезпечують нормальне функціонування опорно-рухової системи. Автори висвітлюють окремі аспекти ембріогенезу та подальшого внутрішньоутробного становлення кульшового суглоба і тільки окремі етапи його розвитку. Дисертаційне дослідження є фрагментом планової наукової роботи кафедр анатомії людини, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинської державної медичної академії “Вивчити розвиток і становлення топографії органів середостіння та заочеревинного простору в пренатальному періоді онтогенезу людини для виявлення критичних періодів можливого виникнення природжених вад та варіантів розвитку з метою морфологічного обґрунтування їх антенатальної корекції та профілактики” (№ держреєстрації 01.97U001514, шифр ІН 07.00.000.95). У виконанні її автор безпосередньо виконав дослідження стосовно розвитку та становлення топографії кульшового суглоба, що викладено у матеріалах дисертації.Виходячи з поставлених задач, дослідження здійснено комплексом сучасних методів - виготовлення та вивчення серійних гістологічних і топографоанатомічних зрізів, макро-мікроскопії із звичайним та тонким препаруванням під контролем мікроскопа МБС-10, інєкції судин з наступним їх просвітленням та рентгенографією, виготовлення пластичних реконструкційних моделей, статистичної обробки цифрових даних. Для більшої наглядності в окремих випадках перед препаруванням порожнину кульшового суглоба заповнювали масами, що тверднуть (віск, парафін, желатин), після чого визначали розміри, форму та обєм порожнини кульшового суглоба. У передплодів 28,0-31,0 мм (8 тижнів) у центрі зачатків клубової кістки намічаються процеси окостеніння, у той час як зона зєднання зачатків лобкової і сідничної кісток, яка обмежує затульний отвір, побудована із незрілої прохондральної тканини. Кульшова западина має форму увігнутого сфероїда з діаметром 1,4-1,7 мм і охоплює головку стегнової кістки. Обчислення коефіцієнта відповідності головки стегнової кістки кульшовій западині і наступний графічний аналіз отриманих результатів свідчать про те, що в II половині внутрішньоутробного розвитку у хлопчиків коефіцієнт співвідношення кульшової западини і головки стегна вище, ніж у дівчаток.У дисертаційній роботі, окрім теоретичного узагальнення наводиться нове вирішення актуальної задачі щодо розвитку і становлення топографії кульшового суглоба, що виявляється в комплексному вивченні особливостей його закладки та динаміки становлення топографії впродовж пренатального періоду онтогенезу та в новонароджених. Формування кульшового суглоба починається в зародковий період - з кінця 5-го тижня (9,0-10,0 мм ТКД) внутрішньоутробного розвитку; поява прохондральних зачатків тазової і стегнової кісток збігається за часом із вростанням нервів у зачатки кінцівки. Кульшовий суглоб у своєму становленні та пренатальному розвитку проходить три стадії, характерні для філогенезу суглобів: від синартрозу (6-й тиждень внутрішньоутробного розвитку) через геміартроз (7-й тиждень) до діартрозу (8-й тиждень внутрішньоутробного розвитку). У цей період (передплоди 24,0 - 28,0 мм ТКД) формуються основні анатомічні компоненти суглоба: суглобові поверхні, суглобова капсула і суглобова щілина. На 7-му тижні починається процес невротизації суглоба, зявляються ознаки кровопостачання його з басейну стегнової артерії.

Основний зміст роботи