Загальна характеристика основних способів визначення рівня репрезентативності комплексу джерел, у яких відображено розвиток історичного краєзнавства в регіоні. Знайомство з діяльністю краєзнавчих осередків Чернігівщини у другій половині ХХ століття.
При низкой оригинальности работы "Розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині у другій половині ХХ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині у другій половині ХХ століття історичний краєзнавство регіонОсобливого значення краєзнавчі дослідження набувають за умов сьогодення, коли спостерігаються піднесення національної самосвідомості, невпинне зростання інтересу до історії та культури. Як слушно зауважив академік НАН України, голова правління Спілки краєзнавців України П.Т.Тронько, «почуття любові до отчого дому, глибокої поваги до вікових традицій є невичерпним джерелом духовності, моральності та культури сучасної людини». Метою дисертаційного дослідження є комплексне вивчення діяльності краєзнавчих осередків Чернігівщини протягом 1943-1991 рр. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: зясувати ступінь розробленості повоєнного періоду розвитку історико-краєзнавчого руху на Чернігівщині і в Україні в цілому; Практичне значення дисертації полягає в тому, що наведені в ній факти, висновки та спостереження можуть бути використані у подальших студіях з історії краєзнавчого руху на Чернігівщині й в Україні в цілому, при створенні узагальнюючих праць, навчальних посібників з історичного краєзнавства, історії музейної, архівної та бібліотечної справи. Значний фактичний матеріал систематизовано у колективних працях «Охорона, використання та пропаганда памяток історії та культури в Українській РСР» й «Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження».Широке коло учасників зібрали, зокрема, наукові конференції, присвячені 90-річчю Чернігівського історичного музею (1986) та 20-річчю Чернігівського архітектурно-історичного заповідника (1987), на яких було підведено підсумки певні підсумки їхньої краєзнавчої діяльності. У 1963 р. побачив світ путівник по фондах Державного архіву області, а протягом 70-80-х рр. було створено систематичний, географічний та іменний каталоги, що значно полегшило роботу дослідників-краєзнавців з історичними документами. Архівісти Чернігівщини разом з місцевими науковцями підготували 11 тематичних добірок документів і 10 ґрунтовних збірників документів та матеріалів, що висвітлювали здебільшого радянський період історії краю, а також минувшину старовинних міст області - Чернігова і Новгорода-Сіверського, що істотно збагатило джерельну базу краєзнавчих студій. К.Д.Ушинського, на базі якого з ініціативи вчителя історії І.К.Коломійця 1972 р. було засновано шкільне історичне товариство «Літописець». Проте реалізувати цей задум вдалося лише за умов певної лібералізації радянського суспільства, коли було засновано Українське товариство охорони памяток історії та культур, яке створило необхідні передумови для широкого залучення науковців і аматорів старовини до вивчення і популяризації історико-культурної спадщини, відродження громадських форм краєзнавчого руху.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
