Аналіз сучасного стану соціальної педагогіки в Україні, її специфіка щодо інших галузей. Основні умови та причини виокремлення соціальної педагогіки в культурі індустріального суспільства. Поняття соціального виховання та принципи його гармонізації.
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наукДисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 - соціальна педагогіка. У дисертації на основі аналізу сучасного стану розвитку вітчизняної соціальної педагогіки, її звязків з педагогікою, соціологією, культурологією обґрунтовано необхідність розробки культурологічних теоретико-методологічних основ соціальної галузі педагогіки, формування її культурологічної парадигми, розроблено модель культурологічного підходу для дослідження розвитку соціальної педагогіки в соціокультурному контексті. На підставі аналізу взаємовпливу культури і соціального виховання протягом філогенезу зясовано умови, причини виникнення соціально-педагогічної ідеї в Античності та соціальної педагогіки за індустріальної доби. Виявлено предметно-сутнісні основи соціальної педагогіки та її провідний принцип з позиції культурологічної парадигми.Виокремлення соціальної галузі педагогічних наук в попередньому - індустріальному - суспільстві свідчить про необхідність дослідження та зміцнення соціальної консолідації саме виховними засобами в умовах демократизації соціуму, підсилення індивідуалізаційних аспектів у ньому. Однак, незважаючи на те, що сучасні культурологи і педагоги взаємодоповнюють зусилля один одного у дослідженні культурологічних основ педагогіки, зокрема соціальної її галузі, культурологічна парадигма соціальної педагогіки не виділяється. Отже, виникла низка протиріч: 1) соціальна педагогіка як галузь педагогіки, що належить до комплексу наук про людину і суспільство, має відповідати потребам культури інформаційної доби людства, щоб сприяти соціальному розвитку людини і соціуму, однак досліджень, які визначали би відповідні перспективи соціальної галузі педагогіки, бракує; Мета дослідження - визначити теоретико-методологічні основи соціальної педагогіки через аналіз її розвитку в соціокультурному контексті і на цих засадах обґрунтувати перспективи вдосконалення соціальної галузі педагогіки в інформаційному суспільстві, зокрема в сучасній Україні. Відповідно до завдань було використано комплекс таких методів: історіографічний та теоретичний аналіз наукової літератури, а також порівняння й узагальнення досвіду дослідження розвитку соціальної педагогіки для зясування особливостей базового понятійного апарату дослідження та сучасного стану розвитку проблеми, моделювання для створення моделі культурологічного підходу, яка враховує специфіку предмета дослідження; історико-культурний аналіз соціального виховання та соціальної педагогіки для виявлення їх генези; порівняльний аналіз систем соціального виховання різних авангардних країн одного періоду та різних культурних епох; аналіз, синтез, екстраполяція та прогнозування при визначенні предметно-сутнісних основ соціальної педагогіки, перспектив її розвитку в соціокультурних умовах інформаційного суспільства, зокрема України.У першому розділі “Теоретичні основи дослідження соціальної педагогіки в соціокультурному контексті” проаналізовано сучасний рівень теоретико-методологічного дослідження вітчизняної соціальної педагогіки, визначено міжпредметні звязки соціальної педагогіки та педагогіки, соціології (зокрема педагогічної соціології, соціології виховання, соціальної роботи), культурології, розроблено модель культурологічного підходу для дослідження теоретико-методологічних основ розвитку соціальної педагогіки в соціокультурному контексті. “Соціалізація” - як засвоєння, відтворення і розвиток соціальним субєктом культури соціуму в процесі стихійного та цілеспрямованого залучення до системи нових суспільних звязків і залежностей, що сприяє розвитку форм його соціальності. “Соціальне виховання” трактується як процес цілеспрямованого створення умов для розвитку соціальності соціальних субєктів у всіх сферах соціуму; “соціальність” - як мета соціального виховання - ієрархія соціальних цінностей, соціальних якостей, соціальної поведінки - та соціально-виховний результат - прояв індивідуального позитивно-творчого ставлення до соціального буття, зокрема до сімейного, етнічного, релігійного, регіонального, глобального тощо; “соціально-педагогічна діяльність” - як науково обґрунтоване культуровідповідне регулювання соціального виховання в усіх сферах з метою непримусового набуття та розвитку соціальності субєктів соціуму.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
