Розвиток системи управління земельними ресурсами - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯРобота виконана в Державному вищому навчальному закладі „Донецький національний технічний університет” Міністерства освіти і науки України (м. Хобта Валентина Михайлівна, Державний вищий навчальний заклад „Донецький національний технічний університет” Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства (м. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Сохнич Анатолій Якович, Львівський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри управління земельними ресурсами (м. Захист відбудеться 19 лютого 2009 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.128.01 в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м.Розвиток національної економіки України на протязі тривалого періоду здійснювався переважно за рахунок екстенсивного використання природного потенціалу, в результаті чого почала проявлятися як відносна, так і абсолютна обмеженість природних ресурсів. В значній мірі ці наслідки стосуються земельних ресурсів, які є важливим чинником розширення виробництва, підвищення його ефективності. Зміна форм власності на землю призвела до появи великої кількості субєктів земельних відносин, фізичних та юридичних осіб з певними правами й обовязками, що суттєво ускладнило процес управління земельними ресурсами. Тому, особливої актуальності набуває розвиток системи управління земельними ресурсами, основним завданням якої є формування зацікавленості землекористувачів у раціональному використанні, охороні і відтворенні земельних ресурсів. При розробці цих тем автором запропоновані рекомендації з удосконалення системи управління земельними ресурсами, проведено перегляд нормативної грошової оцінки земельних ділянок, запропоновано механізм страхового захисту орендованих земель та надані рекомендації з розрахунку страхового тарифу.У першому розділі „Теоретичні основи управління земельними ресурсами” проаналізовано сучасний стан і проблеми використання земельних ресурсів в Україні, доведено правомірність і доцільність розгляду та специфічні особливості земельних ресурсів як обєкта управління, визначено поняття та основні складові системи управління земельними ресурсами, систематизовано інструментарій управління земельними ресурсами. Тому, актуальним сьогодні є питання формування злагодженої системи управління земельними ресурсами, яка має налічувати значний перелік ефективних, взаємопогоджених методів і притаманних їм інструментів, що є складовими системи управління земельними ресурсами. У другому розділі „Аналіз та розвиток економічного механізму управління земельними ресурсами” проведено аналіз сучасного стану використання інструментів управління земельними ресурсами, обґрунтовано необхідність перегляду результатів нормативної грошової оцінки земельних ділянок, досліджено сучасні методичні підходи до експертної грошової оцінки земельних ділянок та проблеми їх використання в умовах ринку нерухомості України, вдосконалено класифікацію підходів до економічної оцінки природних ресурсів. Як свідчать розрахунки, проведенні за даними статистичної звітності результатів роботи сільськогосподарських підприємств, диференційний рентний дохід по більшості адміністративних районів має відємне значення, тобто нормативна грошова оцінка землі визначається величиною капіталізованого абсолютного рентного доходу. Аналіз існуючої системи управління земельними ресурсами дозволив виявити ряд недоліків: відсутня інфраструктура; не завершено роботи по заміні сертифікатів на державні акти на право власності на земельні ділянки, з інвентаризації, з грошової оцінки земель; не врегульовано порядок проведення земельних торгів; не вирішено питання стосовно розмежування земель державної та комунальної власності; відсутня чітка система обліку, контролю за станом та використанням земельних ресурсів; відсутні дієві інструменти, які б стимулювали землевласників та землекористувачів до більш дбайливого використання земельних ресурсів; часті випадки порушення земельного законодавства.У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального наукового завдання щодо розвитку сучасної системи управління земельними ресурсами шляхом розробки і впровадження відповідних рекомендацій, що сприятиме підвищенню результативності управління земельними ресурсами в сучасних умовах господарювання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ