Розвиток середньої освіти на Харківщині у другій половині ХІХ-на початку ХХ століття - Автореферат

Харківський національний університет ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНаціональна доктрина розвитку освіти вимагає особливого ставлення до вітчизняної культури та історії, створення повноцінної системи освіти, яка давала б молоді ґрунтовні знання на рівні світових стандартів. Відбувається адаптація системи освіти до нових соціально-економічних і політичних реалій, її входження у світовий і європейський простір, що потребує підвищення якості навчання й виховання відповідно до найновіших надбань науки і суспільної практики. Реформування середньої освіти потребує вирішення таких проблем і завдань, як покращення матеріального забезпечення закладів освіти, удосконалення змісту освіти через поєднання важливих елементів, як-от: гуманітаризація, профілізація в старших класах школи, визначення співвідношення науковості й практичних умінь школярів. У звязку з цим актуальним видається врахування досвіду організації і розвитку загальноосвітніх середніх навчальних закладів - гімназій і реальних училищ другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Тема є безумовно актуальною, оскільки історичний досвід створення й діяльності загальноосвітніх середніх навчальних закладів Харківщини (Слобожанщини) другої половини ХІХ - початку ХХ століття доцільно враховувати при розробці концептуальних, організаційних, правових, методичних, психологічних засад функціонування навчальних закладів такого типу.У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено звязок із науковою темою кафедри, де виконувалася дисертація, визначені обєкт, предмет, мета, завдання, хронологічні і територіальні межі, наукова новизна одержаних результатів, методологічна основа і практичне значення роботи, апробація результатів дослідження, розкривається структура виконаної роботи. Наукова література з проблем розвитку середньої освіти на Харківщині поділяється на такі історіографічні періоди: 1) дорадянська історіографія; 2) радянська історіографія; 3) сучасна історіографія; 4) діаспорна історіографія. У цей період були написані загальні нариси про створення системи народної освіти та історія розвитку середньої освіти в пореформений період. У них розглядається система освіти загалом, і середня зокрема, характеризується діяльність уряду щодо створення різних типів шкіл, їх функціонування, організація навчального процесу. Радянський період історіографії можна розділити на кілька етапів: перший етап-1920 - початок 1930-х рр.; другий етап - середина 1930-х - перша половина 1950-х рр.; третій етап - друга половина 1950-х - середина 1980-х рр.Загалом кількість учнів середніх навчальних закладів губернського міста збільшувалася у 60-70-ті роки, а у 80-90-ті роки ХІХ ст. реакційними діями урядових кіл цей процес було загальмовано. Показано, що збереженню становості сприяли: реформа 1871 р. та циркуляри Міністерства освіти щодо прийому в підготовчі класи, навчання в гімназіях, так званих, “кухарчиних дітей”. Соціальний склад учнів губернського міста змінювався повільно, але на початок ХХ століття збалансувалося представництво дітей дворян і міщан, кількість дітей селян становила не більше 10-12%. Щодо повітових гімназій, прогімназій і реальних училищ, то вони особливо поповнюються учнями на початку ХХ ст., причому поповнення йде в основному за рахунок нижчих верств населення - селян і міщан. По-перше, кількість учениць у повітових гімназіях губернії збільшилася в 1,5-2,5 рази і становила в середньому від 150 до 450 і більше учениць у гімназії (це збільшення припадає на 1910-1911 - 1914-1915 навчальні роки).Уряд і Міністерство освіти створили законодавчу базу, на яку спиралися чиновники від освіти і громадськість у процесі розвитку мережі середніх загальноосвітніх закладів у Харківській губернії практично весь названий період. Але парадокс цього процесу полягав у тому, що реформування середньої освіти було ініціативою уряду, але він разом з тим заважав реальному втіленню в життя найбільш прогресивних ідей, створенню закладів середньої освіти в країні. Земства помітно сприяли створенню системи освіти в губернії. Створення середніх навчальних закладів у губернському місті, де проживало дворянство і знать губернії, було типовим явищем, але повітові міста і заштатні містечка не мали таких закладів і тому більшість населення, особливо селянство, було обмежено в можливості отримати середню освіту. Повітові земські управи Харківщини проявили в цьому напрямку велику активність, завдяки їх клопотанням кожне повітове місто губернії отримало чоловічу та жіночу гімназію або прогімназію, або реальне училище.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ