Розвиток самоосвітньої діяльності майбутніх вчителів трудового навчання засобами навчально-технічної літератури - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.Роботу виконано в Глухівському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор, Сидоренко Віктор Костянтинович, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри трудового навчання та креслення. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Коберник Олександр Миколайович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, декан технолого-педагогічного факультету. кандидат педагогічних наук, професор Янцур Микола Сергійович, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри професійної педагогіки і трудової підготовки. Захист відбудеться “13” січня 2004 р. о 1430годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.05 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Саме з цієї причини самостійна робота студентів посідає особливе місце серед інших методів вузівського навчання. Адже цілком очевидно, що сам учитель повинен глибоко розуміти потребу самостійної роботи з навчальною літературою і вміти навчати цього. Форми організації самостійної роботи знайшли відображення в дослідженнях С.У. Дослідження виконано згідно тематичного плану наукових досліджень Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова і належить до наукового напряму “Зміст, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів”, до проблеми “Становлення вчителя трудового навчання”. в основу організації самостійної роботи буде покладено мотиви, що відповідають конкретним потребам самостійної роботи з навчально-технічною літературою;У першому розділі дисертації "Зміст і мотиви самоосвітньої діяльності студентів" на підставі аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури розкрито зміст суттєвих ознак поняття "самоосвітня діяльність", охарактеризовано процес самоосвіти з дидактичної точки зору, описано мотиви та рівні самоосвітньої діяльності студентів. Так, поставивши собі мету успішно скласти іспит з конкретного предмета, він керується насамперед вимогами, що висуваються до студентів викладачем цього предмета, і організує свою діяльність на їх виконання. Різноманітність інформації, залежність її засвоєння від попереднього досвіду, рівня знань, від того значення, яке має пізнавальна діяльність для студента, зумовлюють формування індивідуалізованої системи знань, що набуваються особистістю в процесі самостійного оволодіння ними. У другому розділі "Процес і джерела самоосвіти студентів" розглядається навчальний посібник як основне джерело самоосвіти студентів, методичні особливості навчально-технічної літератури, методика самостійної роботи студентів з навчальною літературою, описується специфіка підготовки студентів до роботи з технічним і технологічним матеріалом, послідовність формування у студентів готовності до самоосвіти. Вони передбачали: встановлення послідовності та дозування теоретичного навчального матеріалу, що виносився на самостійне опрацювання; визначення орієнтовного переліку завдань для самостійного виконання студентами; встановлення видів та засобів контролю за результатами самостійної роботи студентів; визначення впливу самостійної роботи студентів на результати засвоєння навчального матеріалу з практикуму в навчальних майстернях.Отримані результати дають підстави зробити такі висновки: На основі аналізу літературних джерел доведено актуальність підготовки майбутніх учителів трудового навчання до самоосвітньої діяльності. Самостійна робота не тільки допомагає студенту успішно засвоювати зміст навчального матеріалу, набувати навичок та вмінь професійної діяльності, вона формує потребу до постійного самовдосконалення, самоосвіти, розширення кругозору. До виконавчих навчальних дій, що власне й здійснюють перетворення знань, які потрібно самостійно засвоїти, у знання, усвідомлені студентом, відносяться дії усвідомлення змісту навчального матеріалу та опрацювання навчального матеріалу. Усвідомлення змісту навчального матеріалу складається з трьох видів дій: читання й декодування початкового змісту; опрацювання й усвідомлення змісту; фіксація (конспектування) опрацьованого й усвідомленого змісту. Кожний із цих рівнів визначає особливості і зміст самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів, їх мотивацію та уміння організувати самостійну роботу.Самостійна робота студентів як умова активізації навчального процесу вищого закладу освіти //Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін: Збірник науково-методичних праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету.-Випуск 5.- Уміння працювати з літературними джерелами - важлива умова самоосвітньої діяльності //Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ РОЗКРИТИЙ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ