Розвиток сільських територій Карпатського регіону на основі створення вівчарського кластеру - Статья

У статті розглянуто шляхи забезпечення конкурентоспроможності територій Карпатського регіону та їхніх жителів в умовах глобалізації через сталий розвиток сільських територій та модернізацію сільської економіки - створення кластерів, оскільки це сприятиме створенню робочих місць для економічно активного населення, яке вивільнятиметься з сільського господарства. Таким чином сталий (гармонійний, збалансований) розвиток - це розвиток, що забезпечує певний тип рівноваги, тобто баланс між соціально-економічними та природними його складовими. Спираючись на різні погляди вважаємо, що під сталим розвитком слід розуміти такий напрям світового економічного зростання, при якому забезпечується якість життя громадян, що опирається, з одного боку, на сучасні досягнення науково-технічного прогресу, які задовольняють його поточні потреби, але своєю дією на навколишнє середовище не загрожують майбутнім поколінням, з другого боку - забезпечується якісне зростання по рівнях матеріального, житлово-побутового, соціального забезпечення, охорони здоровя, екологічної та особистої безпеки. Сталий розвиток сільських територій будується на позиціях: виконання сільськими територіями економічних функцій (виробництво продовольства, сільськогосподарської сировини, інших несільськогосподарських товарів і надання послуг, благ, надання рекреаційних послуг, збереження сільського способу життя та сільської культури, соціальний контроль над територією, збереження історично освоєних ландшафтів); зростання рівня і поліпшення якості життя сільського населення; підтримка екологічної рівноваги. Лісовий А.В. наполягає на створенню державного акту, що законодавчо визначив б мету та основні принципи політики сталого сільського розвитку, розмежовував повноваження в галузі розробки і реалізації політики сталого розвитку сільських територій між органами державної влади та місцевого самоврядування, установлював систему показників оцінки діяльності державних органів влади при здійсненні сільського розвитку, упорядковував механізми бюджетування сільського розвитку, установлював єдині соціальні стандарти забезпечення сільського населення обєктами і послугами підприємств та установ соціальної інфраструктури, визначав правові механізми моніторингу і державного статистичного спостереження за розвитком територій, передбачав заходи щодо стимулювання інвесторів, що виділяють кошти на облаштування сільської місцевості, активізацію сільського житлового і культурно-побутового будівництва, залучення в сільську місцевість кваліфікованих кадрів та молоді, стимулювання народжуваності, розвиток сільських районів, що знаходяться в особливо несприятливих умовах [1, С.Кластеризація агропромислового виробництва є одним із. основних чинників забезпечення стійкого розвитку сільських територій, бо може поліпшити демографічну ситуацію на селі, дозволить ефективніше впроваджувати інновації, зберігати природне середовище, забезпечувати належний рівень функціонування соціально-культурної й духовної сфери, забезпечити належний рівень життя селян. Кластер узагальнено можна охарактеризувати як концентрацію певних виробництв або виробників у межах певної території. В світі кластер символізує собою організаційне оформлення існування сукупності багатьох виробників певної продукції на певній території держави. Тому держава повинна таким регіонам надати статус особливих зон, де інвесторам надаватимуться пільги при умові їх участі у кластерах, також створити програми спільного фінансування комерційними банками проектів для АПК, особливо для створення кластерів, які пройшли конкурс і таким чином можуть отримати доступ до державних інвестиційних ресурсів, надати комерційним банкам гарантій по участі в інвестиційних проектах підприємств АПК, забезпечити механізм закупок вітчизняної техніки та обладнання для вівчарства на умовах кредитування та лізингу, надавати підтримку кластер ним структурам.

Кластеризація агропромислового виробництва є одним із. основних чинників забезпечення стійкого розвитку сільських територій, бо може поліпшити демографічну ситуацію на селі, дозволить ефективніше впроваджувати інновації, зберігати природне середовище, забезпечувати належний рівень функціонування соціально-культурної й духовної сфери, забезпечити належний рівень життя селян.

Останнім часом належний рівень конкурентоспроможності більшою мірою залежить як від виробничих факторів, так і від здатності підприємств створювати та застосовувати знання й новітні технології.

Кластер узагальнено можна охарактеризувати як концентрацію певних виробництв або виробників у межах певної території. В світі кластер символізує собою організаційне оформлення існування сукупності багатьох виробників певної продукції на певній території держави.

Кластер може бути привязаним до наукових установ та університетів, які допомагають йому своїми науковими досягненнями.

Потрібно знайти головну фірму чи створити мережу вівчарських підприємств, що здійснюватимуть процеси виробництва, постачання і реалізації.

Радикально-ліберальні економісти виступають за максимальне державне втручання в економіку і заперечують ідеї підтримки сільських територій на основі «точок росту» і в цілому кластеризацію.

Справді в Карпатському регіоні спостерігається висока географічна концентрація взаємоповязаних підприємств і господарств населення

Тому держава повинна таким регіонам надати статус особливих зон, де інвесторам надаватимуться пільги при умові їх участі у кластерах, також створити програми спільного фінансування комерційними банками проектів для АПК, особливо для створення кластерів, які пройшли конкурс і таким чином можуть отримати доступ до державних інвестиційних ресурсів, надати комерційним банкам гарантій по участі в інвестиційних проектах підприємств АПК, забезпечити механізм закупок вітчизняної техніки та обладнання для вівчарства на умовах кредитування та лізингу, надавати підтримку кластер ним структурам. Розвиток кластерних структур у регіонах забезпечується за рахунок суспільної злагоди і довіри населення, що приведе до зростання кількість робочих місць, підвищить продуктивність праці, сприятиме запровадженню ефективних стимулів праці, сприятиме поліпшенню соціального стану в регіоні й підніме його рейтинг [9, С. 28].

Необхідність державної програми підтримки кластерних ініціатив від виробництва сільськогосподарської продукції через переробку до реалізації кінцевої продукції полягає у організації у вигляді регіональних конкурсів на кращі кластерні проекти, ефективність якої підтверджується світовим досвідом. Підтримка з боку держави необхідна [10, С. 50].

Основними факторами, які перешкоджають інноваційному розвитку агропромислового сектору, є недостатня фінансова й інфраструктурна підтримка інноваційної діяльності з боку держави, бо держава поки що кластерам приділяє мало уваги, оскільки, мабуть не бачать економічного ефекту від інтегрованого групування виробничих, наукових, навчальних, управлінських структур [9, С. 28].

1. Лісовий А.В. Сталий розвиток сільських територій: виникнення, сутність, принципи. // Економіка АПК.- 2007. - №4. - C.140-145/

2. Абдулатипов Р.Г. Россия на пороге XXI века. Состояние и перспективы федеративного устройства. - М.: Слав, диалог. - 1996. - 253 с.

3. Шнипер Р.И. Регион: диагностика и прогнозирование. - Новосибирск: Наука, 1996. - 206 с.

4. Шанько А.В. Розвиток аграрного сектору регіону на основі кластерного підходу. // Економіка АПК.- 2009. - №4. - C. 32-37.

5. Косрдій Р.П. Проблеми сільського розвитку в умовах глобалізації. // Економіка АПК.-2009.-№4.- С.132-137.

6. Бакум В.В. Методологія розробки агропромислових кластер них утворень регіону. // Економіка АПК.-2009.-№4.- С.38-45.

7. Портер М. Конкуренция.: Пер. с англ..: - М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. - 608 с.

8. Іванько А.В. Розвиток аграрного сектору регіону на основі кластерного підходу.// Економіка АПК.-2009.-№6.- С.26-31.

9. Бакум В.В. Самоорганізація в агропромислових регіональних кластерах.// Економіка АПК.-2009.-№1.- С.21-28.

10. Броншпак Г.К. Государственная поддержка кластерных инициатив: вертикально интегрированные структуры в АПК.// Економіка АПК.-2007.-№4.- С.45-50

11. Soulie D. Filieres de Production et Integration Vertical. Annales des Mines, Janvier, 1989. - P. 21-28.

12. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: сети, альянсы, партнерства, кластеры. - К.: Колос, 2002- 546 с.

13. Маршалл Альфред. Принципы экономической науки: В 3 т. Т.1. Экономическая мысль Запада. - М.: Прогресс, 1993. - 416 с.

14. Andersson T. The Cluster Policies. Whitebook. / T.Andersson, S.Schwag, 2004. -P.29-31.

15. Мигранян А.А. Теоретические аспекты формирования конкурентоспособных кластеров в странах с переходной экономикой [Электронный ресурс] // Вестник Кыргызско-Российского Славянского университета, 2002. - Т.2. - №3

16. Цихан Т.В. Кластерная теория экономического развития [Электронный ресурс] // Теория и практика управления. - 2003. - №5

Размещено на .ru