Розвиток рухової навички з урахуванням інтенсивності вправляння - Автореферат

Інститут психології ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наукДисертація на здобуття наукового ступеня кандидатом психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. Дисертацію присвячено проблемі розвитку рухової навички з урахуванням психічної інтенсивності вправляння. У роботі досліджено: а) зміни психічної інтенсивності вправляння людини в процесі розвитку рухової навички в умовах тренування і змагань; б) особливості динаміки психічної напруженості розвитку рухової навички, яка здійснюється способом регуляції інтенсивності вправляння, використовуючи для цього фізіологічні показники (ЧСС); особливості саморегуляції психічної напруженості розвитку рухової навички за умови довільного її регулювання і спираючись на її субєктивні еталони; Розроблено спосіб оптимізації психічної напруженості у тренуванні відповідно до її функціональних можливостей особи, а також спосіб регуляції психічної напруженості шляхом вибірковості активізації й мобілізації вольових зусиль і психомоторних якостей.Особливо складним і мало вивченим є питання розвитку рухових навичок, умінь вирішувати складні рухові завдання в психічно напружених ситуаціях, що вимагають адекватної регуляції рухів та максимальної результативності. Чхаїдзе й інших про психологічні механізми регуляції рухів, а також теорія формування рухової навички, що отримала експериментальну розробку в працях Н.Г. Розвиток рухової навички має враховувати фактори того, що людина діє не лише у звичних і спокійних умовах, але й в умовах підвищеної психічної інтенсивності (почуття боротьби й змагань, великі фізичні навантаження і високі вимоги до якості рішення рухових завдань). Хвилювання перед фізичним випробуванням і під час дії вносить істотні зміни до механізму регуляції рухів, зокрема: розумової й моральної (почуття відповідальності) напруженості, напруженості дієвого стану, перцептивної (що виникає у випадку великих утруднень при сприйнятті необхідної інформації); вольової (як здатність людини виявити свідоме вольове зусилля, опановувати ситуацією) і мотиваційної, повязаної з боротьбою мотивів і суттєво знижують продуктивність дій. Отже, недостатнє теоретичне й експериментальне вивчення проблеми психічної регуляції дій, її вагомість у подальшому удосконаленні професійної підготовки спортсменів зумовили вибір теми дослідження, а саме: «Розвиток рухової навички з урахуванням психічної інтенсивності вправляння».У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету, гіпотезу і завдання дослідження, обєкт і предмет, викладено наукову новизну та практичну значущість результатів дослідження, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та впровадження їх у практику. Зазначається, що основні психічні функції діяльності людини в навчанні і змаганнях виявляються в екстремальній ситуації; рухова діяльність розглядається як предмет планування і проектування, як форма практичної реалізації психічних і рухових властивостей людської діяльності у процесі рухової навички, як особливий вид діяльності, спрямованої на психічні трансформування, смислове проектування і породження рухового акту в системі навчання.У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми розвитку рухової навички в умовах моделювання психічної напруженості дії з різною інтенсивністю вправляння, визначено критерії та рівні розвитку рухової навички, створено та експериментально апробовано програму оптимізації досліджуваного явища, розроблено засоби та методи, на основі яких надано відповідні рекомендації, окреслено перспективи подальшого розроблення проблеми. Встановлено, що виконання людиною рухової навички в екстремальних(змагання) і звичайних(тренування) умовах супроводжується різними за інтенсивністю і модальністю психічними станами. Емпіричним шляхом доведено, що моральна напруженість(почуття відповідальності) у змаганнях призводить до втрати набутого у минулому автоматизму рухів, сенсорного їх коригування, а також почуття простору, тривалості рухів, їхнього ритму. Показано, що такі порушення синергії рухів спостерігаються у осіб, які досягають кращих результатів у тренуванні і змаганнях, проте знижують їх у разі ситуації підвищеної моральної напруженості. У залежності від ситуації(тренування чи змагання) негативних змін зазнають окремі складові рухової навички, зокрема: перцептивна(у випадку значних складнощів сприйняття необхідної інформації); вольова(здатність виявити свідоме вольове зусилля для опанування ситуацією) і мотиваційна(боротьба мотивів тощо).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ