Розвиток розпланувально-композиційної структури середмістя Івано-Франківська у XVII–XX ст. - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"Робота виконана у Національному університеті "Львівська політехніка" Міністерства освіти і НАУКИУКРАЇНИ Науковий керівник - доктор архітектури, професор Бевз Микола Валентинович, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету "Львівська політехніка" Офіційні опоненти: доктор архітертури, професор Ричков Петро Анатолійович, завідувач кафедри архітектури, Національного університету водного господарства та природокристування, м.У загальних рисах структуру території міста у часи середньовіччя чи пізніші можна описати такою схемою: замок - середмістя - передмістя - міські лани. Середмістя було ядром міського поселення від часу його виникнення і відігравало ключову роль у процесах його подальшого розвитку, оскільки саме воно було основним місцем зосередження житлової і громадської забудови, обовязково було укріпленим, напочатку лише його мешканці мали міські права. Їх вивчення та аналіз їх змін впродовж історичного розвитку це важливе завдання, яке дозволяє зрозуміти "генетику" кожного міста. Особливо важливим для вітчизняної науки є вивчення розпланувально-композиційної структури середмість приватних міст-резиденцій XVI-XVII ст., які закладалися під впливом західноєвропейської теорії ренесансних "ідеальних" міст. Мета дослідження - визначити закономірності розвитку розпланувально-композиційної структури середмістя (на прикладі Івано-Франківська) та розробити рекомендації з дослідження, збереження і регенерації середміських дільниць історичних міст.Питання дослідження розпланувально-композиційної структури історичних міст притягувало багатьох дослідників, як істориків, так і архітекторів (Т. Менше праць про трансформації, які відбувались з містобудівними структурами під час їх розвитку, у залежності від змін статусу міста, його територіального зростання та інших чинників. Ознайомлення з літературою, що відповідає тематиці дослідження, показало, що дослідження історичних міст Західної України особливо активізувалося в останні десятиліття. Але тільки незначна кількість українських науковців присвятила свої праці дослідженню розвитку ренесансного та барокового містобудування (М. Серед вітчизняних авторів, дослідження яких є дотичні до теми і використані як методологічна база даної роботи слід вказати праці А.Методичним стрижнем роботи було послідовне виконання дослідницьких завдань на трьох рівнях: а) експериментальному, який включав зіставлення і порівняння всього комплекту історичних матеріалів різних періодів і результатів натурних обстежень існуючого стану колишнього середмістя; б) пофакторного аналізу розпланувально-композиційної структури середмістя на всіх етапах його розвитку; в) узагальнення результатів дослідження шляхом побудови моделей еволюції розпланувально-композиційної структури середмістя і окреслення виявлених закономірностей цього розвитку. Використано метод систематизації їх за хронологічним принципом та визначено послідовність і реконструйовано етапи архітектурно-містобудівного розвитку середмістя. Для ідентифікації і визначення сучасного стану розпланувально-композиційної структури середмістя проведено натурні обстеження та проаналізовано історико-архітектурний опорний план історичного центру міста. Виконано багатофакторний аналіз змін архітектурно-містобудівного середовища середмістя від заснування міста до нашого часу, виділяючи три основних його компоненти: 1 - розвиток функціональної структури середмістя; 2 - розвиток його композиційно-містобудівної структури; 3) - розвиток розпланувальної структури середмістя. Результати такого аналізу було систематизовано у табличних формах та використано для визначення характерних періодів розвитку містобудівного середовища, а також для графічних реконструкцій розпланувально-композиційної структури середмістя на період XVII - ХХ ст.В період закладення (кінець XVII ст.) місто складалося лише з двох планувальних складових - середмістя та оборонної структури, при цьому розпланувальна структура повторювала нарис фортифікацій міста, та мала вигляд правильного шестикутника з наріжними бастіонами. На початку XVIII ст. розпланувальна структура ускладнюється за рахунок появи палацу власників, вона набуває видовженого вигляду та обєднує середмістя і резиденцію Потоцьких, модернізується оборонна система за рахунок появи нових бастіонів. В процесі дослідження було виявлено, що композиційна структура середмістя, на період закладення міста, включала в себе такі основні елементи: центральна площа з оточуючою забудовою, замкнутий контур оборонних споруд, храмові комплекси в кварталах позаринкової забудови, палац власника не є композиційною домінантою і розміщений біля одного з бастіонів; на другому етапі, на початку XVIII ст. закладено новий палац власника з обслуговуючими будівлями на новій території; резиденцію власників було закладено у композиційному поєднанні до просторової структури середмістя (спряжений композиційно